СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ОРА́НЖЕВИЙ
, а, е.
Те саме, що жовтогаря́чий.
З-за лісу незабаром підвівся оранжевий ущерблений місяць
(А. Шиян)
;
Посередині конюшні на стовпі висів ліхтар, від нього падало на землю оранжеве кружальце світла
(Григорій Тютюнник)
;
В обох
[юнака і дівчини]
золотаве волосся хвилями аж до пліч, куртка на ньому оранжева, на ній зовсім червона, у знаках, у вензелях якихось...
(О. Гончар)
;
Я вклав до конверта оранжеву квiтку нагiдки
(Р. Андріяшик)
;
– Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе. Щоб стати навіки соняшником
(І. Драч)
;
Дід у штормівці підвозить на велосипедному рулі відро оранжевих лисичок, сідає на дерев'яний ящик і, простягнувши ногу, дістає кисет з галіфе
(Є. Пашковський)
.