СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
НАУКО́ВЕЦЬ
, вця, ч.
Людина, яка займається науковою роботою, провадить наукові дослідження; науковий працівник (див. працівни́к).
Письменники, журналісти, науковці створюють неологізми, що через художню літературу, пресу й наукові праці проникають у мову народних мас і згодом стають невід'ємними складовими частками певної мови
(Б. Антоненко-Давидович)
;
– Методи пізнання світу різні. У науковців аналітичний, розумовий, у митців емоційний, почуттєвий
(В. Нестайко)
;
Про внесок українців у російську освіту, науку й культуру багато написано, насамперед у дослідженнях російських науковців дореволюційної школи; найбільше ж наголошується роль Києво-Могилянської академії
(І. Дзюба)
;
Як і варто було сподіватися, конференція жодним чином не нагадувала традиційні зібрання науковців
(Ю. Іздрик)
.