СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
МОТО́Р
, а, ч.
Машина, що перетворює різні види енергії на механічну; двигун (у 1 знач.)
.
З поля, коли прислухаєшся, долітає вуркотання мотора
(П. Панч)
;
Глущук з Багатирем обходив усе артільне господарство і всюди бачив..: мотори рухали зерноочисні машини, каміння млина, крутили січкарню, доїли корів і підсмажували сало
(С. Чорнобривець)
;
Загуркотів мотор, і вертоліт піднявся в повітря
(М. Дашкієв)
;
Жовтий автобус загурчав мотором, біля вихлопної труби забринів синій дим, засмерділо спаленим бензином
(Є. Гуцало)
;
// 
розм.
Те саме, що автомобі́ль.
Туди й сюди прожогом проносяться мовчазні закутані люди на конях, на гуркотливих моторах і на двоколесах
[велосипедах]
(В. Винниченко)
;
На автостраду в стемнених полях Далеке світло кидають мотори
(Д. Павличко)
;
Можна буде спробувати відірватися, на вулиці зупинити перший кращий мотор, а з водієм не торгуватися
(А. Дністровий)
.