СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
МА́ТИ
1
, тері, ж.
1
.
Жінка щодо дитини, яку вона народила
.
У дитини заболить пальчик, а у матері серце
(Номис)
;
– Га, що ж діяти, – мовив Гривко. – Раз мати родила, раз і вмирати треба
(І. Франко)
;
Проводжає сина мати захищати рідний край
(В. Сосюра)
;
Мати тоді сита, коли діти не голодні
(К. Гордієнко)
;
Оленка притулилася до матері: – Їсти!..
(В. Барка)
;
Одного разу, вже після смерті матері, батько привіз якусь молоду жінку
(Д. Білоус)
;
// 
Жінка, що має або мала дитину
.
І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, і будуть люде
[люди]
на землі
(Т. Шевченко)
;
Я шаную тебе, невідома, бо ти стала матір'ю
(М. Дашкієв)
;
* Образно.
– Повторення – мати навчання, – підтакував Трояцький
(Ю. Збанацький)
;
* У порівн.
[
Кирило
:]
А про мене нігде
[ніде]
й краще немає, як дома. Вже що не кажіть: чужина – чужиною, а своя сторона як мати
(Панас Мирний)
.
2
.
Самиця щодо своїх малят
.
Поти ягнятка скачуть, поки матір бачуть
[бачать]
(Номис)
;
Вона ще довго потім буде страмити й картати перед поросятами матір їхню, покарбовану чорними латками
(Г. Косинка)
;
Перепелиця-мати, черкаючи крилом землю, падаючи і знову злітаючи, біжить перед мисливцем, відводячи його від своїх дітей...
(І. Багмут)
;
Обсмалене лоша, пирхаючи, вискочило з полум'я і стало, злякано озираючись. Загледівши біля мінометників коней, воно довірливо пішло на них, шукаючи матері
(О. Гончар)
.
3
.
перев. з означ., перен.
Про що-небудь дуже близьке, рідне
.
До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься
(Леся Українка)
;
Мати-земля засипає спокійно та радісно під блакитною облогою високого, ясного неба
(Л. Яновська)
;
– Товариші, – каже він
[зв'язковий],
– вітаю з волею! Від імені матері-Вітчизни оголошую вас знову в лавах активних бійців проти загарбників!
(Ю. Яновський)
;
Україно моя, казкова земле, пісенна мати наша!
(О. Бердник)
.
(1)
 
Бо́жа (Госпо́дня, Пречи́ста) Ма́ти (Ма́тір)
(з великої літери)
Богородиця, мати Ісуса Христа
.
Із покутя, з-під рушника, весь час дивиться на нас і та добре знайома, на дошці мальована Пречиста Матір з немовлям
(О. Гончар)
;
Кожна душа, яка здатна прокинутись, дорога й люба Вітцеві Небесному та Пречистій Матері
(О. Бердник)
;
– Слава Богу і Матері Господній, – перехрестилася мама Соломія
(В. Лис)
;
(2)
 
Весі́льна (поса́джена) ма́ти
жінка, яка виконує на весіллі роль матері нареченого або нареченої
.
Сказала Світозара, що матір'ю весільною буде, А Дмитрій – батьком
(А. Хижняк)
;
(3)
 
Досвітча́на ма́ти,
заст.
жінка, у хаті якої молодь збиралася на досвітки
.
Оце було як осінь, то вже дівчата й парубки так і пропитують
[розпитують]
на селі, де яка вдова живе да хорошу хату .. має, щоб її просити у досвітчані матері
(Ганна Барвінок)
;
Ніхто нічого звечора не робить. От хіба тільки молодеча збереться у досвітчаної матері
(Панас Мирний)
;
З утро́би ма́тері
Кімна́та ма́тері й дити́ни
(4)
 
Назва́на (нарече́на, при́брана) ма́ти
жінка, яка взяла на виховання, прийняла за свою чужу дитину
.
Жила вона з названою матір'ю у Явтушенків
(Д. Мордовець)
;
Олена розпорядилася, щоб Мариня заварила свіжої натуральної кави. Пам'ятала, що колись цим засобом протвережувала її прибрана мати свого чоловіка
(Ірина Вільде)
;
(5)
 
Одино́ка ма́ти
жінка, що сама, без чоловіка виховує свою дитину; мати-одиначка
.
Якщо одинока мати вступила в шлюб, то за нею зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу
(з навч. літ.)
;
Почува́ти / почу́ти себе́ ма́тір'ю
Пресвята́я Ді́во ([Марі́є], Ма́ти Бо́жа [ми́лости́ва] і т. ін.)
(6)
 
Хреще́на ма́ти
жінка, яка бере участь в обряді хрещення в ролі так званої духовної матері
.
– А мені хрещена мати Лиштву вишивала
(Т. Шевченко)
;
Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя ще й досі не натішиться ними
(М. Коцюбинський)
;
Володько був дуже втішений, що мати хрещена про нього пам'ятає, а йому здавалось, що його так зовсім люди забули
(У. Самчук)
.
(7)
 
Сурога́тна ма́ти
жінка, що народила дитину для інших осіб у результаті імплантації їй ембріона
.
У багатьох країнах появу на світ дитини від сурогатної матері забороняють з етичних міркувань
(з газ.)
.
Враг його́ (її́, ї́хній і т. ін.) ма́тері
Враг (нечи́стий, чорт) його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна) <Нечи́ста його́ (її́, їх і т. ін.) ма́ти зна́є (зна)>
(8)
 
Вра́жа (нечи́ста, лиха́ і т. ін.) ма́ти,
лайл.
:
а)
 
уживається для вираження незадоволення чим-небудь, діями когось
.
– От вража мати, знову дощ почався! – почулося з-за вікна
(з газ.)
;
б)
 
(з дієсл.)
якісь небажані, незвичайні обставини, щось незрозуміле
.
Чи я ж тобі
[Енеєві]
та не годила? Хіба ріжна ти захотів? Десь вража мати підкусила, Щоб хирний тут ти не сидів
(І. Котляревський)
;
Нечиста мати понаносила до нас тих панів, та й стали вони захоплювати наші землі
(О. Стороженко)
;
в)
 
зі сл.
бодай, щоб
і т. ін.
уживається як побажання чого-небудь недоброго, неприємного
.
– Я, бачте, такий чоловік – м'якушка .. Отже ж і пожалував, бодай його хрінова мати жалувала!
(Марко Вовчок)
;
Всмо́ктувати (всиса́ти, вбира́ти і т. ін.) / всмокта́ти (ввісса́ти, ввібра́ти і т. ін.) [в се́бе] з молоко́м ма́тері (з ма́териним (матери́нським) молоко́м)
Годи́тися у батьки́ (у діди́, у матері́ і т. ін.)
(9)
 
До бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері <[Ну] к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін.) ма́тері (рідко ма́мі)>
:
а)
 
уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу
.
З хати димом, з двору вітром к чортовій матері
(прислів'я)
;
– Та ну тебе к нечистій матері! – скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка
(Панас Мирний)
;
[
Копистка
:]
Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері!
[
Параска
:]
От сатана, таки спокусив
(М. Куліш)
;
Невкипілий сказав гаряче: – Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого
(А. Головко)
;
– До бісової матері всі теорії. Я практик
(Ю. Мушкетик)
;
б)
 
(з дієсл.)
уживається для підсилення висловлюваного; обов'язково, неодмінно і т. ін
.
– У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш
(Панас Мирний)
;
в)
 
без сліду, геть
.
– От взяв би – р-раз, р-раз, розвалив би
[гуральню]
к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам'ять пропала на віки вішні
[вічні]
(М. Коцюбинський)
;
Зірвало вихором вершняк
[стіжка соломи],
закрутило понад садом і понесло к лихій мамі
(Григорій Тютюнник)
;
– Е, синок, – мовив старий, не зводячи на нього очей, – якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі...
(Григір Тютюнник)
;
г)
 
(перев. зі сл.
забиратися
,
йти
,
гнати
і т. ін.)
уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін
.
[
Ївга
:]
Коли б ви, паниченьку, зділали
[зробили]
милось
[милість]
та швидше допросили мого Левка! – Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!..
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– Гетьте к нечистій матері! – крикне жорстокий запорожець. – Якого біса лазите передо мною?
(П. Куліш)
;
– Цить, підла, – крикнув на неї
[Уляну]
пан. – Не реви, а не то убирайся к бісовій матері
(Панас Мирний)
;
– А як не хоче
[Ярина],
то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших!
(Леся Українка)
;
– Інспекція з штабу армії! – доповів черговий. – Жени їх до чортової матері! – розсердився Боженко. – Мені не інспекція потрібна, а люди!
(О. Довженко)
;
Іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері)
(10)
 
І [рі́дна] ма́ти не впізнає́ (не пізнає́) / не впізна́є (не пізна́є)
кого і без прям. дод.
хтось дуже змінився на вигляд, зовні
.
В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає. Моди всякої повигадує...
(Ю. Мокрієв)
;
– В цьому одязі мене й рідна мати не впізнала б
(В. Малик)
;
Я перейшла до губ. Пару штрихів на контур, блискуча криваво-червона помада – рідна мать
[мати]
не впізнає
(С. Пиркало)
;
Кля́сти́ в ба́тька, в ма́тір
Крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т. ін.)
(11)
 
Лиха́ (вра́гова, вра́жа і т. ін) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є (зна)
кого, що, фам.
:
а)
 
уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь
.
Врагова його мати зна!
(прислів'я)
;
б)
 
уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло
.
Вража мати його знає, нащо він моргає
(з народної пісні)
;
– І чого йому
[Сербинові]
треба тут? – Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає
(С. Васильченко)
;
Ма́тері (бі́сові, рідше ті́тці) його́ (її́, ї́хній і т. ін.) кові́нька (ко́рінь)
Ма́тері його́ (їх) хи́ря
Не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа)
Тря́сця його́ (твої́й, ї́хній і т. ін.) ма́тері (ма́мі, рідко ба́тьку, ті́тці)
(12)
 
Хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить) / поми́лує (спасе́)
кого
уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре
.
Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я... рідному братику лихо наплакала
(Марко Вовчок)
;
– Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа... Прощавай!
(М. Коцюбинський)
;
Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. – Хай боронить вас... Мати Божа... Не забувайте, синки
(О. Довженко)
;
– Хай вас Мати Божа спасе й помилує!
(М. Хвильовий)
;
(13)
 
Що за вра́жа (нечи́ста, лиха́ і т. ін.) ма́ти,
фам.
уживається для вираження здивування, досади, незадоволення і т. ін
.
– Що за вража мати! – каже тоді Шрам, протираючи очі. – Да се ж ти, бачу, сам і отаман!
(П. Куліш)
;
З ума не сходить моя дівчина: .. що за нечиста мати? – думаю. – От тобі й напився води!
(Панас Мирний)
;
– Чи не видко ще сухого дуба? – Ні, – каже
[хлопець],
– ще не видко. Що за вража мати? Наче вже давненько й ідемо, а дуба того нема та й нема
(Г. Хоткевич)
;
(14)
 
Яко́ї бі́сової (вра́жої, лихо́ї і т. ін.) ма́тері,
фам., лайл.
:
а)
 
уживається для вираження обурення, незадоволення діями, намірами кого-небудь і т. ін.; чого, що
.
Якої бісової матері їм треба? Чого вони так себе поводять?
(з Інтернету)
;
б)
 
(з дієсл.)
чому, через що, з якої причини.
– Якої вражої ти матері сумуєш?
(П. Гулак-Артемовський)
;
(15)
 
Як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла, роди́ла) <Як ма́ти спороди́ла>
зовсім голий, без одягу
.
Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися
(Панас Мирний)
;
Я тоді до нього: – Скидай сорочку!.. – Зняв і сорочку .. Пі-ішов він, як мати спородила
(Г. Хоткевич)
;
Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила...
(М. Стельмах)
;
Голі – як мати родила – бійці милися на сонці, стриглися
(О. Гончар)
;
– Там
[у лазні]
– кам'яний ослін, і сиди, в чому мати народила
(Б. Харчук)
.