СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЛА́ЙКА
1
, и, ж.
1
.
Те саме, що ла́яння
1
.
Не платіть злом за зло або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
– Не лай дурнів, Іване, На біса та лайка?
(П. Гулак-Артемовський)
;
Поступово починається лайка
(О. Довженко)
.
2
.
Слово або вираз лайливого характеру; нецензурне слово
.
З моїх уст готові зірватись грубі слова лайки, і я говорю їх, говорю уголос, і сам лякаюсь свого голосу
(М. Коцюбинський)
;
Здається, він всі слова людської мови забув, окрім лайки та окрику “Пішов!”
(О. Гончар)
;
Для мене, полiтичного схимника, це слово з їхнiх уст звучало лайкою
(Р. Андріяшик)
;
Музиканти виникали то з інструментами, то без них, то в обдертих кімнатах якоїсь покинутої вілли, то на сходах розваленого костелу, то під розписаним англомовними лайками середньовічним муром
(Ю. Андрухович)
.
(1)
 
Стає́нна ла́йка
груба, непристойна лайка
.
Злість його душить. Грима дверима, перекидає стільці і хоче так крикнуть, щоб по всіх хатах заскакала стаєнна лайка
(М. Коцюбинський)
.