СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КЛІ́ЩІ
, ів, мн.
1
.
Металевий інструмент у формі щипців із загнутими всередину кінцями для захоплювання, тримання і т. ін. чого-небудь (перев. розпеченого металу)
.
Унизу вештаються люди. Одні – з довгими кочергами, другі – в рукавицях, з кліщами
(Ю. Яновський)
;
Помовчав
[коваль],
поправляючи великими кліщами сизо-червоний шматок заліза в горні
(Є. Доломан)
;
Знайдено кілька бочок пороху. Кілька якорів. Кусків заліза. Сокир, кайданів, .. кліщів, молотів, вітрил, канатів та дроту...
(Г. Колісник)
;
* Образно.
Кліщі, що стиснули серце, відпустили, і я отямився
(Олесь Досвітній)
;
* У порівн.
Його руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні труби
(М. Коцюбинський)
.
2
.
Розташування військ для охоплення, оточення супротивника з боків
.
Лісова армія народних месників потрапила в кліщі і зараз важко відходила з боєм, прориваючи вогняне кільце ворожого оточення
(Ю. Покальчук)
.
3
.
розм.
Клешні (рака, краба і т. ін.)
.
Стала Лисичка .. поперед Рака, а Рак учепився їй кліщами за хвіст
(І. Франко)
;
* У порівн.
Великі Семенові руки, мов кліщі рака, надаремно шукали, за що б схопитись
(М. Коцюбинський)
.
4
.
спец.
Дерев'яний овал у хомуті
.
Там такий кінь, що колінцями кліщі достає
(Сл. Б. Грінченка)
;
Хомут перевертають кліщами вгору, розправляють шлею й одягають його через голову на шию коня
(з навч. літ.)
.
Бра́ти / взя́ти в клі́щі
(1)
 
Зімкну́лися (замкну́лися) клі́щі
завершилося повне оточення супротивника
.
Ворожі кліщі мали от-от замкнутися перед нами. Ми несли на плечах своїх поранених товаришів, падали з ними, проклинали все на світі і йшли далі
(О. Довженко)
;
Долітала безладна луна канонади від недалекого Чопа, але це було вже конання смертельно пораненого звіра – там зімкнулися кліщі ще одного оточення
(С. Скляренко)
.