ЗОРЯНИ́ЦЯ
, і, ж.
1
. Ранкова зоря (у 2 знач.); світанок
. Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою, то й треба тобі марніти
(С. Васильченко)
;Занадто ми в буденнім закопались, Не можем обійтися без дрібниць, Як мало на вершини піднімались, Як мало зустрічали зоряниць!..
(М. Шеремет)
; * У порівн.
Такий то був вечір .. рожевий, що аж усі козаки, молоді й старі, притомлені довгим походом, порожевіли, як зоряниця
(Марко Вовчок)
.2
. Те саме, що зоря́ 1
. Скажіть, зоряниці яскраві, Кому ви світили, кому?
(І. Муратов)
;Вже світало. Зоряниці Гасли білі
(П. Воронько)
; * Образно.
Зоряницями печей сіяла в темряві ночей земля Олега Кошового
(М. Упеник)
.◇
(1)
Від (од) зоряни́ці до зоряни́ці
– від світанку до світанку
.Дожидали
[Кармеля]
удосвіта, і ранком, і вдень, і ввечері, й опівночі – од зоряниці до зоряниці, від ночі до ночі усе дожидали(Марко Вовчок)
.