СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗВІЗДА́
, и́, ж.
1
.
заст., фольк.
Зірка
.
На світі всячину я знаю, Хоть нікуди і не ходжу, І людям в нужді помагаю, І їм на звіздах ворожу
(І. Котляревський)
;
Скрізь була пустиня – і діду довелось простувать по степах навмання, питаючи дороги то у сонця, то у звізд
(О. Стороженко)
;
У тім маленькім світі, що групувався довкола дому .. Кошицької, він був одною з ясніших звізд, уважався чоловіком розумним і досвідним
(І. Франко)
;
За ним у колясі генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
// 
Небесне світило; комета
.
У тім же році з'явилася звізда з хвостом на заході і стояла місяць
(з переказу)
.
2
.
етн.
Предмет у вигляді геометричної фігури з гострокінцевими, перев. шістьма, виступами по колу, який використовують учасники вертепу під час колядування
.
Гетьман дивився на колядників і бачив себе маленьким хлопчиком... Святвечір... Через плече в нього торбина, в руках – звізда
(В. Чемерис)
;
Я .. побачив трьох обірванців, які простували дорогою: один тягнув на спині вертеп, другий – звізду, а третій – клунок з ляльками
(Валерій Шевчук)
.