СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ГУ́МА
, и, ж.
1
.
Еластична речовина, що не пропускає воду, повітря; виготовляється шляхом вулканізації каучуку
.
Пружна гума коліс шорстко зашелестіла по добре второваній дорозі
(Ю. Смолич)
;
Це було щось подібне до надзвичайно міцної гуми
(В. Владко)
;
Застиглий сік каучукового дерева застосовується для виготовлення гуми
(з навч. літ.)
;
* У порівн.
Розігрітий сонцем асфальт вгинався під ногами, як гума
(О. Гончар)
.
2
.
Предмет, вигот. з такої речовини
.
Після тих зборів у місті він ходив з отакенним синяком на лиці від поліцейської гуми
(П. Козланюк)
;
Черевики на тонкому каблуці підуть на схов – до повернення Віталика ходитиме
[Тоня]
в гумі, у ватянці
(О. Гончар)
.