СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БАКАЛЯ́Р
, а, ч., заст.
1
.
Учень середньої школи XVII – першої половини XIX ст
.
Сюди, поганці-бакаляри!
(І. Котляревський)
;
А бакалярів розігнали За те, що шапки не ламали У Острій брамі
(Т. Шевченко)
.
2
.
Те саме, що бакала́вр 2
.
Це був з тих старих ще панотців, з тих, що у бакалярів вчились
(А. Свидницький)
;
// 
Дячок, що вчив дітей
.
Казав мені бакаляр промовити: “аз, аз”. А як же я не вимовив – він по пиці раз, раз!
(із журн.)
.