СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БАКАЛА́ВР
, а, ч.
1
.
іст.
Найнижчий науковий ступінь у старовинних і деяких сучасних західноєвропейських університетах
.
Здобуття Юрієм Дрогобичем у 1470 р. ступеня бакалавра, а в 1472 – магістра свідчить про його наукові здібності й неабияку наполегливість у подоланні труднощів
(з наук. літ.)
.
2
.
іст.
Звання викладача в духовних академіях Росії і України до 1869 р
.
Другого дня пішла чутка між студентами, що Воздвиженського .. мали навіть замір зоставити при академії бакалавром
(І. Нечуй-Левицький)
.
3
.
Той, хто здобув чотири- або п'ятирічну вищу освіту, склавши іспити чи захистивши бакалаврську роботу
.
Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту
(з мови документів)
;
Державне замовлення на бакалаврів
;
Навчальна програма з української мови для бакалаврів
.