СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
АУДИ́ТОР
, рідко АВДИ́ТОР, а, ч.
1
.
Особа, яка здійснює перевірку стану фінансово-господарської діяльності якоїсь фірми чи компанії на основі контракту, укладеного з керівництвом компанії, і за спеціальним дозволом державних органів
.
Акціонерне товариство повинне для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками
(з мови документів)
;
Аудиторами можуть виступати кваліфіковані спеціалісти, професіонали, які мають спеціальну ліцензію або які є працівниками аудиторських служб, фірм
(із журн.)
;
Аудитори також можуть давати оцінку очікуваним операціям, ступеня їхнього ризику, ефективності і т. ін.
(із журн.)
.
2
.
іст.
Посада судового слідчого і прокурора у військово-судових закладах (у Російській імперії до 1917 р.)
;
// 
Особа, яка обіймала таку посаду
.
3
.
іст.
Учень духовної семінарії, бурси і деяких громадянських навчальних закладів, який призначався учителем перевіряти завдання у своїх товаришів (у Російській імперії до 1917 р.)
.
Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів немає, греки та латини валяються в нас під ліжками
(І. Нечуй-Левицький)
.