СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ВАНТА́ЖИТИ
, жу, жиш, недок., що.
1
.
Наповнювати (віз, автомобіль, вагон, судно і т. ін.) вантажем (у 1 знач.)
.
– Ну, звісно! Не піду ж я сам орати або вантажити вози
(З. Тулуб)
;
Він камінь б'є, вантажить пароплави
(В. Сосюра)
.
2
.
Складати, накладати вантаж (у 1 знач.) на віз, автомобіль, судно і т. ін. для перевезення
.
Козацтво серед ночі вантажило на мажі хліб, щоб везти на снідання оборонцям города
(О. Ільченко)
;
Вже добре видно гору кавунів – їх вантажать у величезну баржу
(А. Шиян)
;
Уночі ми підносили до колії те, що мали вдень вантажити
(Є. Доломан)
.