СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
МИР
1
, у, ч.
1
.
Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода (у 4 знач.)
.
Святої правди і любові Зоря всесвітняя зійшла! І мир і радость
[радість]
принесла На землю людям
(Т. Шевченко)
;
Пішов
[отаман]
до Миколи, перепросив його гарненько; і вони помирились і запили сварку й мир могоричем
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Так, дивний старий. Пішов і не попрощався. Як з чужим. Ні, мабуть, не вийде у нас із ним миру. Так і будемо ходити один від одного стороною
(Григорій Тютюнник)
;
На нижніх полицях нашого купе лежало дві закриті труни. Провідниця сказала, що це дід і баба, які жили щасливо, в коханні та мирі, та й повмирали в один день
(С. Андрухович)
;
// 
у знач. присл. ми́ром.
Мирно, без сварок і суперечок
.
Коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори, що день скінчився миром
(М. Коцюбинський)
;
– Що? Мало? На тобі ще! – дяк замахнувся, щоб ударити знову, його за руки вхопили гості. – Та й нащо це? Краще – миром. По чарці випиймо та й уся рахуба. Помиріться, поцілуйтесь
(С. Васильченко)
;
– Я ж колись врятував з Морозенком вас, то пожалійте людей! – ломить свій гнів і гордість чоловік, ще надіючись, що можна миром поладнати з паном
(М. Стельмах)
;
Буджацькі татари, розуміючи свою силу, від переговорів відмовились. Це ясно. Мабуть, не судилось налагодити з ними відносини миром та ладом
(Б. Левін)
.
2
.
Відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами; протилежне
війна
.
Родились в небі ви, – чи долі? Чи мир нам везете, чи брань?
(І. Котляревський)
;
Бракватіста закликав Батіса рішуче йти шляхом “розумних гуманних дій на користь нації”, вчитися господарюванню у “великого північного сусіди” і відновити мир всередині країни
(Ю. Бедзик)
;
Бачу гаряче світло очей, спрямованих у майбутнє, чую стукіт хоробрих сердець, що рвуться до бою, і знаю – се мій народ, готовий на все заради щастя і миру на землі...
(Ю. Винничук)
;
Варто купити кількох паперових голубів. Це єдине, що можна зробити для твоїх друзів та їхніх маленьких гарних діточок. Зрештою, не такий уже й кепський подарунок – символ миру і Святого Духа
(Ю. Андрухович)
.
3
.
Угода сторін, що воюють між собою, про припинення воєнних дій; мирний договір
.
– Ідіть, Едвардові скажіть, Як чули по сій мові. Коли не згодиться на мир, – Ми знов у бій готові
(Леся Українка)
;
Військовий писар подав йому умови миру, і гетьман Остряниця, взявши гусяче перо, підніс його до пергаменту і на мить задумався
(О. Довженко)
;
Греки .. піддались на мир, зобов'язавшися сплачувати Великому князеві щорічну данину в 350 літрів золотом
(І. Білик)
.
4
.
Спокій, тиша (у 1–3 знач.)
.
Звільна їдем. Мовчки бродить Око вдовж і вшир, Наче жалко нам природи Розбентежить мир
(І. Франко)
;
Мир злетів на мою душу
(І. Микитенко)
;
Хотiлось без думки дивитись перед себе i стежити, як усе твоє нутро сповнюється тишею i миром
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Над ним написано повік: “Смиренний грішник, Дмитрій Ларін, Господній раб і бригадир, Вкушає в сій могилі мир”
(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
.
Го́луб ми́ру
Жи́ти в зла́годі (у ми́рі, у поко́ї, заст. в миру́)
По́їзд ми́ру
Пристава́ти / приста́ти на мир (уго́ду і т. ін.)
(1)
 
Сепара́тний мир
у міжнародному праві – договір про мир чи перемир'я у війні, укладений однією державою або групою держав із противником окремо від своїх союзників
.
Мир за всяку ціну; мир хоч би й сепаратний; мир, кінець війні й закріплення, поширення й поглиблення революції всередині. Такі були лозунги большевиків
[більшовиків]
(В. Винниченко)
;
Думки про самостійність і сепаратний мир із німцями ще не вкладались тоді Осадчому в голові
(Б. Антоненко-Давидович)
.
Іти́ / піти́ на мир (на прими́рення)
Зво́дити / звести́ на мирову́ (на мир)
З ми́ром відпуска́ти / відпусти́ти
Іди́ (їдь, зостава́йся і т. ін.) з ми́ром (в ми́рі)
Лю́лька ми́ру
(2)
 
Мир вам! <Мир сьому́ до́му!>,
заст., рідше жарт.
уживається як привітання того, хто входить у дім
.
Входять Едіта й Крістабель; з ними Годвінсон і Джошуе Кембль ..
[
Годвінсон
:]
Мир сьому дому!..
[
Кембль
:]
Мир вам!
(Леся Українка)
;
– Мир вам! – архієрейським голосом промовив Босаковський і хотів руку підняти, мов до благословення
(Б. Лепкий)
;
На скрип дверей чернець відклав перо і, підвівшись, пішов назустріч. – Які пізні гості! Мир вам!
(В. Малик)
;
(3)
 
Мир душі́
чиїй, уроч.
усталена форма прощання з померлим та вираження прихильного ставлення до покійного при згадуванні його
.
Мир душі його, хай спить спокійно
(з переказу)
;
Мир душі твоїй, Богдане!
(Т. Шевченко)
;
– Я був на похороні... – сказав ледь чутно Іван і чекав від Якова бурхливого вияву жалю або й розпачу, проте почув спокійну, з єлейним відтінком у голосі відповідь: – Мир душі його...
(Р. Іваничук)
.