СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
МЕ́НТОР
, а, ч.
1
.
заст.
Наставник (у 1 знач.), учитель
.
Я не вважав себе в праві виступати як ментор супроти молодого покоління
(І. Франко)
;
– Вас уже навчали? – спитав Сошенко. – Аякже! І в Москві, і в Києві – скрізь мені батько наймав менторів
(Н. Околітенко)
.
2
.
ірон.
Керівник, вихователь
.
Ментор був поведений на пункті галантності, він цілих тисячу років утовкмачував їм, своїм учням, що галантність є насправді синонімом європейськості
(Ю. Андрухович)
;
– Числа! – схопився я на ноги. – Чому я забув про них? Чому знехтував напуттями свого ментора?
(М. Дочинець)
.
3
.
бот., сад.
Живець, який прищеплюють до рослини для одержання в гібриді ознак цього живця
.
Чим старший ментор, тим сильніший його вплив на прищепу
(з наук.-попул. літ.)
;
[
Карташов
:]
Ми визнаємо гібридизацію міжвидову і навіть міжродову. Визнаємо деякий вплив відкритого вами ментора
(О. Довженко)
.