СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КУ́ПНО
, присл., заст.
Разом, спільно
.
Івась понаносе
[понаносить]
невеличких черепочків з битої полив'яної посуди, Грицько наструже кописточок, купно нарвуть калачиків, почистять, порозкладають на черепочках
(Панас Мирний)
;
Спочатку йшли юрбою, купно, потім малі рвонули.., за ними – бабця з матір'ю
(Василь Шевчук)
;
– Може, сядемо купно та якесь заперечення напишемо, бо ж уже видно, для чого збирають ту Комісію
(Р. Іваничук)
;
Люди згадають, що колись вони приходили до Козацької та до стрiлецьких могил на прощу, з корогвами, з спiвами, щоб тут купно помолитися за Україну
(Р. Федорів)
;
Станьмо купно супроти угрів і поженемо їх
(І. Білик)
.