СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КА́ПОСНИЙ
, а, е, розм.
1
.
Який завдає прикрощів, з яким пов'язані неприємності
.
Карпо загадував людям на роботу і попереду усього звелів скопать той капосний горбик на горі
(І. Нечуй-Левицький)
;
Капосне ластовиння на переніссі могло зашкодити їй
[Марині]
(Л. Дмитерко)
;
// 
Неприємний
.
Я більшу частину того капосного боргу, про який писав, виплатив
(В. Самійленко)
;
Дуже б я хотіла дістатись до Вашої Азії, може, й дісталась би, якби не ті капосні слабості
(Леся Українка)
;
Закачали ми рукава й почали. Ну й капосна ж то робота – проривати буряки! Хто її видумав!
(В. Нестайко)
.
2
.
Який робить погані, підступні вчинки, неприємності або здатний на них; шкідливий (у 1 знач.)
.
– Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки капосні!
(Панас Мирний)
;
Не було листа нині від тебе. То, певно, капосна пошта робить
(М. Коцюбинський)
;
Стигнуть у вас у садку вишні... А птиця капосна насідає, викльовує... Не набігатися, не накишкатися...
(Остап Вишня)
;
Володя розсердився. Капосне дівчисько зовсім невчасно ув'язалося за ним
(В. Малик)
;
Як двоє десь стоять на вулиці й гомонять, Семен тут як тут і вже вухо наставля... Капосний чоловік
(Ю. Хорунжий)
.