СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГРОМА́ДА
1
, и, ж.
1
.
Група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін
.
Гукнув
[Еней]
на всю свою громаду І тихо Зевсу помоливсь
(І. Котляревський)
;
[
Тиміш
:]
Коло млина у нашому Брусові була оце рада – парубків та дівчат громада
(С. Васильченко)
;
Землі понад .. Дніпром, Бугом, Дністром та Сяном з давніх-давен були залюднені східнослов'янськими племенами, які жили окремими громадами і управлялися вільними радами громадян
(А. Кащенко)
;
Здійснення частини основних функцій управління на місцях входить у компетенцію об'єднань громадян, які мешкають на певній території, а також органів і посадових осіб, що обираються населенням у межах територіальних громад
(з наук. літ.)
;
// 
Група людей, що зібралися разом; гурт
.
– Прошу ж, – каже, – за стіл до громади
(П. Куліш)
;
Громада – великий чоловік; де один своїм розумом нічого не вистачить, там громада все-таки борше ладу дійде
(І. Франко)
;
// 
Велика кількість кого-, чого-небудь
.
І сказав йому
[Якову]
Бог: .. Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
// 
перен.
Про групу птахів, худоби, рослин і т. ін
.
Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалось з місця
(М. Коцюбинський)
;
Громада бузьків спала на очерет
(В. Стефаник)
;
Нерчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів
(Н. Рибак)
.
2
.
Об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація
.
Що кілька років направляла громада церкву і тому вона зверха
[зверху]
була така покривлена і сороката
(Б. Лепкий)
;
Віталій Стратонович .. за причетність до студентської громади сидів чомусь аж у варшавській в'язниці
(М. Стельмах)
;
Реальний і одночасно справедливий вихід у тому, щоб кожна релігійна громада мала своє культове приміщення відповідно до своїх канонів і традицій – церкву, молитовний будинок, костьол, синагогу, кірху, мечеть
(з газ.)
.
3
.
іст.
В Україні та Білорусі – поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання
.
Громада зібралась у волость і загула, як бджоли в улику
(І. Нечуй-Левицький)
;
Панас Кандзюба йшов проти громади
(М. Коцюбинський)
;
– А ми землю одберемо! – відповів замість Назарова Семен Красняк. – Залишимо вам стільки, скільки визначить громада
(А. Шиян)
.
4
.
Організація української ліберальної інтелігенції в 60–90 рр. ХІХ ст
.
1861 року виникла громада в Києві, де вона складалася із студентів-українців, що працювали в недільних школах
(з наук. літ.)
.
(1)
 
Церко́вна грома́да
спільнота вірян, об'єднаних найнижчою церковно-адміністративною одиницею, якими опікується священик; парафія
.
Вирішили тимчасово, до відновлення храму, проводити Богослужіння в хаті, яку надала церковній громаді пані Софія
(з газ.)
.