СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГЛУ́ПСТВО
, а, с., рідко.
1
.
Властивість за знач. глу́пий 1
.
– Ви велика людина і добре розпізнаєте глупства і доброчинність у суспільстві
(Н. Рибак)
;
– Значить, на вашу думку, юначе, якась там золота чи усипана брильянтами дорогоцінність була б для науки важливіша від цього єдиного в своєму роді письмового документа? Дурниці, глупство!
(В. Владко)
.
2
.
Нерозумний вчинок, задум, вислів
.
[
Ярош
:]
Ні, поки ти молодий, ти не забезпечений від глупства
(І. Микитенко)
;
– Не кажи, вуйку, глупства, – зашипіла озираючись Вінцусиха
(І. Муратов)
;
Ще вчора ввечері він подумав, яке глупство мало був не вчинив, просячи руки Доброчинової дочки за свого сина
(І. Білик)
.