СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ВІВЦЯ́
, і́, ж.
1
.
Невелика тварина родини порожнисторогих, яка дає вовну, м'ясо, молоко; самиця барана
.
Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
(прислів'я)
;
Була одна білоголова вівця, та така шкодлива, що в кожний посів ускакувала
(В. Стефаник)
;
Чудне створіння вівця. Спокійне, мирне і незахищене. Ні рогів, ні ікол
[іклів],
ані копит, якими можна оборонятися. І все ж живе!
(Василь Шевчук)
;
* У порівн.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
.
2
.
перен., зневажл.
Про покірну, лякливу людину
.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам вівця
(прислів'я)
;
– Куди ти, вівце дурна! – коли котра-небудь
[сестра]
хотіла подивитися у книжку, що він читає
(Панас Мирний)
;
Хорунжий повернувся до сходу. – Ей, ви! Вівці! – гаркнув він. – Я що сказав? Швидко в два ряди!
(І. Багмут)
.
3
.
перен., бібл.
Про людину, яка перебуває під наглядом, опікою, захистом Бога
.
Я
[Ісус Христос]
Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
.
(1)
 
Кара́кульська вівця́
порода смушкових грубововнових жирнохвостих овець, яку розводять заради каракулевих смушків
.
В Україні поширені чорні й сірі каракульські вівці
(з наук.-попул. літ.)
;
Кру́чений бара́н <Кру́чена вівця́>
(2)
 
Курдю́чна вівця́
порода грубововнових м'ясо-жирових овець
.
Незграбно .. стрижені курдючні вівці здіймали пилюгу
(Іван Ле)
;
(3)
 
Сму́шкові ві́вці
породи овець, признач. для забою у 2–3-денному віці на смушки
.
Смушкові вівці є одними з найпоширеніших у західних, особливо прикарпатських, областях
(з наук.-попул. літ.)
;
В Україні розводять чорних і сірих каракульських овець, хоч у каракулівництві існують ще смушкові вівці
(з наук.-попул. літ.)
;
(4)
 
Шльо́нська вівця́
порода овець із довгою тонкою вовною; меринос
.
Де їх брати, за які гроші купувати, в указі не писалося, просто там розповідалося, які хороші шльонські вівці та погані наші й дурні наші вівчарі, бо не розводять шльонських овечок
(Ю. Мушкетик)
.
(5)
 
Вівця́ в ста́ді
про покірну, перев. несвідому людину
.
[
1-й молодий християнин
:]
Благаємо тебе: дай нам листа до нашої громади, хай простить нас, ми будемо слухняні вівці в стаді .. Святий, велебний отче, порятуй!
(Леся Українка)
;
(6)
 
Заблу́кана (блу́дна, приблу́дна) вівця́
про людину, яка розірвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка зійшла з правильного життєвого шляху
.
В'яжуться люди в товариства... та й Івана беруть між себе. А він ходить, наче та блудна вівця
(Л. Мартович)
;
– Так, нас запрошують. Бачиш, он вогнище, заблукана вівця!
(П. Панч)
;
Піп вовчими очима проводжав свою заблукану вівцю
(П. Колесник)
;
Як (мов, ні́би і т. ін.) [голо́дні] вовки́ на вівцю́
Як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган у ві́вцях