СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВИХО́ДИТИ
, джу, диш, недок., ВИ́ЙТИ, йду, йдеш; мин. ч. ви́йшов, йшла, ло; док.
1
.
Іти звідки-небудь назовні, за межі чогось
.
По правді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, .. тієї землі, що Я
[Бог]
присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Цілий тиждень лив дощ як з відра. Цілий тиждень не виходив Чіпка з двору
(Панас Мирний)
;
І згадав
[Кметь]
ту весну, коли він перший раз виходив із села
(М. Хвильовий)
;
Ярина тихесенько встає з ліжка, навшпиньки, щоб не розбудити Василя, виходить надвір
(О. Бердник)
;
Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти
(Т. Шевченко)
;
// 
Рухатися звідки-небудь, за межі чогось
.
Запалена піч розгоряється й тріщить, червоне полум'я грає на віконечку, з пічних розколинок виходять струмки диму
(Марко Вовчок)
;
// 
Вилітати з вулика, шукаючи іншого місця для життя (про бджолиний рій)
.
[
Кирило
(не дочуваючи):
]
Пріська репетує на увесь садок .. А тут саме рій вийшов...
(Панас Мирний)
.
2
.
Вибувати звідки-небудь, із чогось, залишати якийсь заклад, установу, організацію і т. ін
.
Вона вступила в наш клас, тільки недовго була, хутко вийшла з гімназії, щось через півроку
(Леся Українка)
;
Через деякий час вона
[С. Тобілевич]
вийшла з трупи
(з мемуарної літ.)
;
// 
Вибувати, виписуватися (з лікарні, госпіталю і т. ін.)
.
– А твоє ж здоров'я як? – Та поправляюсь. Просився, щоб виписали. Не пускають. Думаю, що скоро вийду звідси
(І. Цюпа)
;
// 
перен.
Одержувати волю, звільнятися (із в'язниці, з-під арешту і т. ін.)
.
Та не краще, а може, й гірше жилось Франкові, коли він вийшов з тюрми
(М. Коцюбинський)
.
3
.
перен.
Переставати брати участь у чому-небудь, у якійсь дії
.
Полк за наказом виходив з важких боїв
(В. Кучер)
;
// 
Переставати бути в якому-небудь стані
.
Ще тільки, мов з теплої хвилі, виходячи зі сну, вона зразу ж, за звичкою, лякається і холоне: чи не проспала
(М. Стельмах)
;
// 
Мати певний вигляд, набувати якого-небудь стану після чогось
.
Скривджений і побитий він
[Грицько]
вийшов з того змагання, яке сам завів
(Панас Мирний)
;
Хороше вийшла з зими, густо врунилась, залягла щільно повсюди яскраво-зелена пшениця
(Є. Кротевич)
.
4
.
Ідучи, підніматися на яке-небудь підвищення, на щось високе
.
І на гору високую Виходжу, дивлюся, І згадую Україну, І згадать боюся
(Т. Шевченко)
;
Абібула вийшов на гору і сів спочити
(М. Коцюбинський)
;
Вийшовши на вал городища, Ант довго дивився й прислухався
(С. Скляренко)
.
5
.
Ідучи, з'являтися, опинятися де-небудь, у певному місці
.
– Не можна мені до тебе на вулицю виходить, – казала Нимидора Миколі в неділю ввечері
(І. Нечуй-Левицький)
;
Виходжу на засніжене подвір'я – І раптом стану юний і радий
(М. Рильський)
;
Марта хутенько вийшла на стежку: побачивши мене, зчервоніла і зупинилася
(Марко Вовчок)
;
// 
Переміщатися, виступати із-за чого-небудь на вільне місце
.
Перехрестившись, Семен вийшов з-за стола, постояв трохи
(Леся Українка)
;
// 
З'являтися, прибувати для участі в чому-небудь
.
Еней од радості не стямивсь, Що Турн виходить битись з ним
(І. Котляревський)
;
Як загув перший гудок, він
[Остап]
і не подумав виходити до сніданку
(В. Кучер)
;
// 
Рухаючись знизу догори, з'являтися на поверхні
.
З .. шахт вийшло на-гора перше вугілля
(Ю. Шовкопляс)
;
Ще одна, ще дві хвилини, на поверхню вийшла кліть
(М. Рудь)
;
// 
З'являтися із землі; сходити (про рослини)
.
Весна іде. Сніги чорніють; З-під них пожовклі та бліді Виходять руна
(М. Старицький)
;
Давно вже зелень вийшла із землі
(В. Сосюра)
;
// 
тільки недок.
Мати вихід на поверхню; бути видним
.
В селі Усатові, де виходять славнозвісні одеські катакомби, збереглися археологічні пам'ятки
(В. Кучер)
;
Тут руди вже виходять на поверхню, і урвища розламує граніт
(Л. Костенко)
;
В дуже зруйнованих горах породи, що колись залягали глибоко, опиняються близько від поверхні, а іноді цілком виходять на поверхню
(з навч. літ.)
.
6
.
перен.
Добиватися певних (перев. значних) результатів, високих показників і т. ін.
Вiн бився мовчки, вiд ударiв нiколи не плакав і завжди виходив переможцем
(В. Сосюра)
;
Поступово група її
[Докії]
корів почала виходити на перше місце по надою, а разом з тим виросла й зарплатня
(Микита Чернявський)
.
7
.
перен.
Встановлювати зв'язки, контакти, вступати в певні стосунки з ким-, чим-небудь
.
Книш .. мав певні знайомства, і саме він виходив на зв'язок із сторожем
(з мемуарної літ.)
;
Комісія з надання допомоги окремим категоріям громадян (найбільш нужденним) має право виходити до керівництва районної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування і т. ін. з відповідними пропозиціями
(з мови документів)
.
8
.
тільки недок., з чого.
Мати що-небудь вихідним пунктом, базуватися на чомусь
.
Світовий досвід свідчить, що енергетичну політику необхідно будувати, виходячи насамперед із власних ресурсів
(з наук. літ.)
;
Важливо, щоб люди, які повинні контролювати якість продукції, виходили з об'єктивних критеріїв
(із журн.)
.
9
.
Набувати чинності, будучи виданим (про закон, указ і т. ін.)
.
[
Кармелюк
:]
Скажи мені щиро, як би своєму серцеві: вийде воля людям?
(С. Васильченко)
;
– Я сидів усього сім місяців, бо амністія саме вийшла
(Ю. Збанацький)
;
// 
Видаватися, публікуватися, бути надрукованим
.
В Нашому
[назва міста]
виходила жіноча газета
(Ірина Вільде)
;
Загальнослов'янський атлас виходитиме в двох серіях: граматично-фонетичній і лексико-словотворчій
(з наук.-попул. літ.)
.
10
.
тільки недок.
Бути оберненим у напрямку до чого-небудь, у який-небудь бік
.
Балкон мій виходить в квітник
(М. Коцюбинський)
;
З вікон, що виходять на Кожум'яки, видко Щекавицю
(Ю. Яновський)
;
Хати на Півдні, як правило, виходили на вулиці причілковими стінами
(з наук.-попул. літ.)
.
11
.
з кого – чого.
Походити з певного середовища, соціальної групи або з якого-небудь місця, з якої-небудь місцевості
.
Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду
(Панас Мирний)
;
[
Деїфоб
:]
Атрідова дочка була величніш, недарма еллінки проти троянок так величаються, бо вийшла з них славутня Іфігенія
(Леся Українка)
.
12
.
Витрачатися, вичерпуватися (про гроші, кошти, які-небудь запаси)
.
Окрім театру, ми вже ні на що лишнє грошей не тратим, а все-таки їх виходить дуже багато
(Леся Українка)
;
Баба Федора бідкалась: – Ой лишенько ж моє, виходить борошенце
(О. Донченко)
;
Мотор затих, і бот спинився. – Кришка, – сказав моторист. – Бензин увесь вийшов
(Л. Дмитерко)
.
13
.
розм.
Минати, закінчуватися (про певний час)
.
Недавно ж ростила малого, Сорочку пошила йому, Сама виряджала в дорогу, Виходить два роки тому
(А. Малишко)
;
Коли вийшов рік, нараз одної ночі міщани нападали на царську палату
(І. Франко)
;
// 
кому.
Сповнюватися (про роки як досягнення певного віку)
.
Йому ще й года
[годи]
не вийшли жениться, а мені – вісімнадцятий пішов
(Ганна Барвінок)
.
14
.
Утворюватися, удаватися яким-небудь унаслідок певної дії
.
Квітки виходили здорові та лапаті, неначе вона вишивала їх на мішку або на рядні
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
Поет
(Перестроївши струну сі на сі-бемоль, бере кілька акордів):
]
Тепер виходить щось зовсім сумне
(В. Самійленко)
;
Зюзін нишком малював карикатуру .. Северинов у нього виходив схожим, але неприродно присадкуватим
(Ю. Збанацький)
;
Майже всі знімки вийшли добре
(Л. Первомайський)
;
// 
тільки док.
Стати ким-небудь або подібним до когось, набути певних рис, якостей і т. ін
.
З Ваті вийшла дуже добра й розумна господиня, якою була й її мати
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Бігме, ви чудовий фантаст. Із вас вийшов би непоганий Шерлок Холмс
(Олесь Досвітній)
;
// 
Траплятися
.
Розкажи ж, як се воно так вийшло?
(Панас Мирний)
;
[
Лисенко
:]
Бачу по обличчях – щось у вас із Геннадієм вийшло.
[
Леся
:]
Він відмовився обороняти на суді одного мого знайомого, політичного
(Л. Смілянський)
;
// 
Ставати розв'язаним, завершеним і т. ін
.
Недаремно Марусяк морщив брови, думаючи, тер собі чоло – з того нічого не виходило. В голову лізли самі дурниці
(Г. Хоткевич)
;
– А слухайте пак – чи вийшла у вас задача? – спитала Галя
(С. Васильченко)
;
// 
Закінчуватися, складатися певним чином
.
– Треба вибиратись з Лубен зовсім, треба вивезти з Лубен хапком, що можна вивезти. Я гадав, що справа вийде інакше
(І. Нечуй-Левицький)
.
15
.
в кого, на кого.
Ставати ким-небудь унаслідок досягнення певного віку
.
Сім років Оленка в наймах у Паськів вибула .. Не помітила, як і в дівчата вийшла
(К. Гордієнко)
;
// 
Ставати ким-небудь, здобуваючи певну професію, одержуючи нагороду і т. ін
.
– Як же ви вийшли на дяки? – А самі ж кажете, що на віку усього трапляється, – трапилося й мені
(Марко Вовчок)
;
[
Книш
:]
Слава! Слава! Хай живе дід Сава! Ого, я ще на поета вийду...
(І. Микитенко)
;
– Здрастуйте, – відповів Петро Петрович, який вставляв у рамки смужки штучної вощини, – так воно й мусить бути, раз вийшли в герої. І в чім, власне кажучи, справа?
(Ю. Яновський)
;
Це був один з обдарованих фахівців уже нової генерації, який вийшов в інженери безпосередньо з цеху
(Яків Баш)
.
16
.
Одружуватися (про жінку)
.
Скоро .. у Франка вмирає батько, а мати виходить за другого
(М. Коцюбинський)
;
Отака я дівчина, Така я! Сватай мене, серденько, Вийду я
(Т. Шевченко)
.
17
.
тільки 3 ос., розм.
Те саме, що ко́штувати.
Ця керсетка мені чотири з половиною
[карбованця]
вийшла
(Сл. Гр.)
;
[
Бруклі
:]
Се ще дорожче вийде... але що ж, я б, може, відробила при нагоді...
(Леся Українка)
.
18
.
вихо́дить, у знач. вставн. сл.
Уживається в знач. слів
отже
,
таким чином
,
значить
.
Павлусь, виходить, уже встиг широко оголосити про майбутню експедицію
(О. Донченко)
;
– Шкода. Виходить, що нормальні людські взаємини тут виключені
(І. Багряний)
;
Прощатись, виходить, нелегко Закоханим і молодим!
(А. Малишко)
.
(1)
 
Ви́йти / вихо́дити на тра́верс (на тра́верз) <Опини́тися / опиня́тися на тра́версі (на тра́верзі)>
чого
порівнятися з чим-небудь у напрямі, перпендикулярному до курсу судна, літака і т. ін
.
Зійшло трохи більше години – і запорозька флотилія опинилася на траверзі острова, огинаючи його з лівого боку
(С. Добровольський)
;
Ось корабель вийшов майже на траверс маяка
(Д. Ткач)
;
Судно виходило на траверз ближніх маяків
(з газ.)
;
(2)
 
Вихо́дити (вибува́ти) / ви́йти (ви́бути) з гри
:
а)
 
переставати грати в якій-небудь спортивній команді або грі
.
Умова була така: хто потерпить поразку в рукопашному бою, той негайно вибуває з гри
(П. Запаренко)
;
Він майже не курив і зовні нагадував тренера з боксу чи футболу, який вже вийшов з гри і вчить інших
(М. Рудь)
;
б)
 
(перен.)
переставати виконувати звичну для себе роботу
.
– Оскільки я вибуваю з гри, – говорив далі ван Гофф, – я можу вам допомогти. – З цими словами він дістав з кишені якийсь папірець і поклав його перед інспектором на столі
(В. Чемерис)
;
Рецензувати такі тексти – неймовірно велика праця, ось чому я вийшов з гри
(з мемкарної літ.)
;
(3)
 
Вихо́дити / ви́йти в ефі́р
транслюватися по радіо або телебаченню
.
Згідно з чинним законодавством для того щоб виходити в ефір, потрібно пройти складну процедуру, а саме: отримати ліцензію Нацради з питань телебачення і радіомовлення, ліцензію Держкомзв'язку, дозвільні документи від фіскальних органів
(з газ.)
;
В ефір вийшло “Молоде радіо”, це була перша радіостанція Києва, яка зробила ставку на сучасну українську музику та громадське мовлення
(з газ.)
;
(4)
 
Вихо́дити / ви́йти в мо́ре
відпливати від берегів у відкрите море, відбувати в рейс (про судно)
.
– Ще кiлька день – i ми на парусах. Можна буде виходити в море, – сказав вiн
[хазяїн трамбака]
(Ю. Яновський)
;
Ті десятеро, остров'яни, могли зчинити паніку, побитися за невелику барку і вийти в море
(Василь Шевчук)
;
(5)
 
Вихо́дити / ви́йти дру́ком
бути надрукованим, виданим
.
Перші її
[Ольги Кобилянської]
твори виходять друком у 90-х роках XIX ст.
(В. Русанівський)
;
Нова повість вийде друком
(А. Малишко)
;
(6)
 
Вихо́дити / ви́йти з важко́го (при́крого, скрутно́го і т. ін.) стано́вища (ста́ну) <Вихо́дити / ви́йти зі скру́ти>
знаходити можливість позбутися труднощів, ускладнень
.
Миронець зціпив зуби і вирішив не здаватися. Люди довірили йому господарство, перед людьми й звітуватиме .. Не з такої скрути виходив Семен Парамонович!
(Д. Бедзик)
;
Він
[Йоч]
радив .. оглянути дівчину .. Дехто потакував йому, і навіть Прохіра, щоб вийти з прикрого становища, схилилася до Йочевого способу
(М. Коцюбинський)
;
– Ми на правлінні голови ламаємо, як би його вийти з скрути
(В. Минко)
;
Прийшла схвильована сусідка, що жила через стінку, почала заспокоювати нас, допомагати вийти з важкого стану
(із журн.)
;
(7)
 
Вихо́дити / ви́йти з діте́й,
заст.
виростати з дитячого віку; ставати дорослим
.
Діла небагато в Насті: ще тоді вона тільки з дітей виходила
(Марко Вовчок)
;
(8)
 
Вихо́дити / ви́йти з мо́ди
переставати бути модним
.
– Звикають і до костюма, – схопився за соломинку Сідалковський. – Але потім, як він зношується чи виходить з моди, його міняють...
(О. Чорногуз)
;
[
Муза
:]
Ти мусиш буть покірний всьому, що накажу. Звелю писати оди ..
[
Поет
(роздратовано перебиває):
]
Сто літ як вийшли з моди!
(Л. Дмитерко)
;
(9)
 
Вихо́дити / ви́йти з ужи́тку
переставати використовуватися
.
Паперові гроші вже вийшли з ужитку. Їм не довіряли, ні старим, ні новим
(Л. Дмитерко)
;
(10)
 
Вихо́дити / ви́йти на [вели́кий (широ́кий)] екра́н
починати демонструватися в кінотеатрах на звичайному екрані на відміну від телевізійного (про кінофільм)
.
В'їдливі мемуари Тобі Янга про життя нью-йоркського журналіста виходять на великий екран
(з газ.)
;
Аморальні фільми не повинні виходити на широкий екран
(з газ.)
;
Найближчим часом вийде на екрани друга серія кінофільму
(Ф. Маківчук)
;
(11)
 
Вихо́дити / ви́йти на до́бре (на добро́)
закінчуватися вдало, добре
.
Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло
(Номис)
;
(12)
 
Вихо́дити (вилива́тися, виступа́ти) / ви́йти (ви́литися, ви́ступити) з берегі́в
:
а)
 
розливатися, затоплювати береги під час повені або сильної зливи (про річку, озеро і т. ін.)
.
Жвавість маленьких ручаїв уділялася і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів
(Н. Кобринська)
;
Колись Полтва була бурхливою річкою і не тільки крутила лотоки млинів, але й виходила з берегів, затоплюючи обійстя, зриваючи хліви й хати
(Ю. Винничук)
;
Від такої зливи рівнини обертаються на озера, струмки – на бурхливі потоки, річки виходять з берегів, затоплюючи величезні простори
(із журн.)
;
Вода виступила з берегів і тисячними потоками розливалася по таборі
(І. Франко)
;
А навкруги вирувала, пінилась стрімка вода, і річка вийшла з берегів, несучи у водоверті ломаччя, солому – все, що змила з доріг і долин...
(К. Гриб)
;
б)
 
(перен.)
перевершувати міру звичайного або усталеного
.
Хима не розуміє гаразд, про що читають, але вона знає, що читають про святі речі, і те читання видається їй жалібним, таким дивно жалібним, що повне Химине серце виступає з берегів
(М. Коцюбинський)
;
Гнів людський виходить з берегів
(Л. Первомайський)
;
І знову задзвеніли бокали, бризнуло святковим салютом шампанське. Лунала музика. Весілля виходило з берегів
(В. Вільний)
;
(13)
 
Вихо́дити (іти́) / ви́йти (піти́) за́між
одружуватися з ким-небудь (про дівчину, жінку)
.
– Тепер слухай мене, Марусю: не раз тобі казав, що дівкою тобі зоставатись не можна, треба заміж іти
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Сімнадцять років було моїй матері, коли я народився. Тоді рано виходили заміж
(М. Томчаній)
;
Нехай не дума
[Давид]
(знов похилилась) погано про неї: що й заміж вийшла без любові за Тихона
(А. Головко)
;
(14)
 
Вихо́дити (става́ти) / ви́йти (ста́ти) на старт
:
а)
 
займати вихідне положення перед початком змагання з подолання якої-небудь відстані
.
Ярина стала на старт, Ніна опустилась перед білою лінією поруч неї
(В. Собко)
;
б)
 
брати участь у спортивному змаганні
.
Разом з іншими вступниками Ніна вийшла на старт забігу на 500 метрів
(з публіц. літ.)
;
(15)
 
З-за сто́лу не вихо́дити
у кого
постійно харчуватися у кого-небудь
.
– В неї оті странники та ченчики, та богомолки з богомолами і з-за столу не виходять
(Г. Хоткевич)
;
Іти́ (вихо́дити) / піти́ (ви́йти) на за́сідку (діал. на за́сіди)
Іти́ (вихо́дити) / піти́ (ви́йти) на пе́нсію
Іти́ (вихо́дити, подава́ти) / піти́ (ви́йти, пода́ти) у відста́вку <Бра́ти / взя́ти відста́вку>
(16)
 
На пра́вду ви́йшло,
безос.
сталося, здійснилося справедливо
.
Аж бач! Так воно й на правду вийшло, хлопці. Прибіг Петро, гукнув, загурчав
(П. Гулак-Артемовський)
.
(17)
 
Вихо́дити / ви́йти з громадя́нства,
юр.
позбавлятися правової і політичної належності особи до певної держави з припиненням поширення на неї дії державних законів та відсутністю встановлення її громадянських прав і обов'язків
.
При зміні громадянства батьків, унаслідок якої обоє стають громадянами України або обоє виходять з громадянства України, змінюється відповідно громадянство їхніх дітей, які не досягли 14 років
(з мови документів)
;
(18)
 
Вихо́дити / ви́йти на ри́нок,
екон.
робити перше пропонування своїх товарів, послуг на ринку
.
Виходити на ринок з надією на подальший розвиток можна тільки тоді, коли у тебе як бізнесмена є певна перспектива розвитку в сфері, яка недостатньо освоєна і розроблена
(із журн.)
;
Зазвичай банки, які вирішили вийти на ринок, вважають за краще створювати свої представництва, а вже потім робити рішучіші кроки на ринку
(з газ.)
;
Іти́ (вихо́дити) / піти́ (ви́йти) в стрі́лку (в тру́бку)
Бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди <Бу́де (ви́йде) люди́на>
(19)
 
Ви́йти (ви́битися, ви́рватися[N],[/N] зневажл. ви́скочити і т. ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися[N],[/N] зневажл. виска́кувати і т. ін.) в лю́ди
домогтися певного становища в суспільстві
.
Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди
(Т. Шевченко)
;
Писарям та головам заздро було, як то москальчук, ще недавній голодранець, волоцюга, ледащо, посівши за жінкою багатство, вискочив у люди, між пани, куди вони перлися з самого малку
(Панас Мирний)
;
– Коло мене ти можеш у люди вийти, а без мене залишишся таким гольтіпакою, як тепер
(Б. Лепкий)
;
Він гордився, що всього добивається сам. Він знав: вирветься в люди, дійде до мети
(Є. Куртяк)
;
От і ти справлялась, вчилась та потрошку Вибиралась в люди на пряму дорожку
[доріжку]
(Я. Щоголів)
;
Час вибиватися в люди
(з газ.)
;
(20)
 
Ви́йти (ви́дряпатися) з то́го́ сві́ту
одужати після тяжкої хвороби
.
Данило ворухнувся, застогнав, а поруч тихо, наче журавель над криницею, заскрипів старечий голос: – От і гаразд, хлопче, що видряпався з того світу. Тепер будеш жити, як не помреш
(М. Стельмах)
;
(21)
 
Ви́йти / вихо́дити на моє́ (твоє́, його́ і т. ін.)
здійснитися, відбутися, статися так, як хочеться кому-небудь (мені, тобі, йому і т. ін.) або як передбачав хтось (я, ти, він і т. ін.)
.
– А що, сину, кажу тоді, не на моє вийшло?
(Марко Вовчок)
;
Якби я був усе розумно виговорив, хто знає, чи не на моє би вийшло
(Л. Мартович)
;
– То будемо моноплан будувати? – Моноплан! Моноплан! А що? На моє вийшло! – радів Андрій
(С. Васильченко)
;
І побачиш, як не на моє вийде
(М. Куліш)
;
(22)
 
Ви́йти із борозни́,
ірон.
стати неспроможним займатися активною діяльністю
.
Усі лави під кленами та тополями, лави літнього кінотеатру обсіли жінки й чоловіки, .. діди й баби, котрі вже, як кажуть, вийшли з борозни, одержували пенсійний хліб і до хліба
(М. Рудь)
;
Ви́лізти (ви́йти, рідко полі́зти) / вила́зити (виліза́ти, вихо́дити) бо́ком
Виступа́ти (вихо́дити, сплива́ти) / ви́ступити (ви́йти, спливти́) наве́рх (рідко напове́рх)
(23)
 
Вихо́дити (вибува́ти) / ви́йти (ви́бути) з ла́ду́
:
а)
 
переставати діяти; псуватися, ламатися
.
У разі якоїсь аварії вибуватиме з ладу лише частина нашої підземної ріки
(М. Трублаїні)
;
Коли кінескоп старого телевізора виходить з ладу, його можна замінити на більший розміром
(із журн.)
;
б)
 
втрачати боєздатність
.
Вогонь з плавбатарей був настільки влучний, що ворожі судна лускались, мов кукурудзяні баранці на черені, і один за одним виходили з ладу
(С. Добровольський)
;
в)
 
втрачати працездатність, можливість виконувати що-небудь (про людину)
.
Одна з мін вибухнула поблизу пушкарів. Хтось з-поміж них, видно, вийшов з ладу, бо Сіверцев сам підскочив до гармати
(О. Гончар)
;
Троє з членів бюро вибули з ладу
(Є. Доломан)
;
(24)
 
Вихо́дити / ви́йти в світ
:
а)
 
видаватися, друкуватися
.
Ті нечисленні українські книжки, які тоді
[у 80-х роках ХІХ ст.]
виходили в світ, друкувалися майже виключно в Києві
(В. Самійленко)
;
Повністю “Енеїда” вийшла в світ після смерті І. Котляревського
(з наук.-попул. літ.)
;
б)
 
з'являтися серед людей, у якому-небудь товаристві
.
Не люблю одна кудись виходити в світ: мені потрібний мій чоловік
(із журн.)
;
Психологи зазначають, що молоді пари намагаються частіше виходити в світ, на презентації, концерти, в театр, ресторани разом
(з газ.)
;
(25)
 
Вихо́дити / ви́йти за ра́мки (за ме́жі)
:
а)
 
(чого)
поширюватися поза чим-небудь
.
Гучна слава народного поета Т. Г. Шевченка, його величезна популярність не тільки серед народу, а й серед передових кіл російської інтелігенції, популярність, що виходила вже далеко за межі країни, колола очі самодержавним сатрапам
(з наук.-попул. літ.)
;
б)
 
(чого)
не обмежуватися чим-небудь
.
Підготовка випуску нової продукції виходить за рамки звичайної діяльності підприємства і потребує додаткових затрат робочої сили і засобів виробництва
(з газ.)
;
Промислові міністерства та відомства повинні вийти за рамки чисто адміністративних функцій і стати безпосередніми учасниками господарських процесів
(із журн.)
;
в)
 
(які, чого і без дод.)
перевершувати що-небудь узвичаєне, прийняте чи встановлене
.
Гордіюк розумів лиш одну форму відносин: низький уклін, підлесливу усмішку і виконання всіх, найдурніших навіть, велінь. Все, що виходило за ті межі, найменший опір приводив його до шалу
(Г. Хоткевич)
;
– Сміх не повинен виходити за рамки
(Є. Гуцало)
;
(26)
 
Вихо́дити / ви́йти з-під пера́
кого, чийого
створюватися ким-небудь (про художні, наукові та інші твори)
.
Все нові й нові книги віршів, публіцистики, нові переклади виходять з-під його
[М. Рильського]
пера
(С. Крижанівський)
;
З-під його
[І. Франка]
пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць
(М. Коцюбинський)
;
Усе, що вийшло з-під пера Яворницького, позначене винятковим захопленням
(із журн.)
;
(27)
 
Вихо́дити / ви́йти з по́слуху
:
а)
 
переставати слухати кого-небудь, коритися чиїйсь волі
.
[
Єпископ
:]
А ви шануйтесь та з послуху ніколи не виходьте
(Леся Українка)
;
Василь відчув біду, відчув, що його покірна челядь вийшла з послуху
(В. Речмедін)
;
б)
 
переставати нормально працювати, діяти (про машину, апарат і т. ін.)
.
Домна вийшла з послуху. Хтось порушив її нормальний хід, хтось допустив помилку
(П. Загребельний)
;
(28)
 
Вихо́дити / ви́йти з рівнова́ги (з се́бе)
перебувати в стані сильного роздратування, нервового збудження; втрачати спокій, самовладання, терпіння
.
Я розумію Галю, що вона, було, завжди металась і виходила з себе в такі часи
[весною]
(Леся Українка)
;
– Кидати роботу треба! – виходили вони з рівноваги. – Роботу знайти де завгодно можна
(Іван Ле)
;
Марія Федорівна злякалася, що Мотря знов вийде з рівноваги
(Б. Лепкий)
;
Ніколи не думав, що вийду з рівноваги. Адже я – літня людина, лікар...
(Ю. Мушкетик)
;
(29)
 
Вихо́дити / ви́йти з ро́лі
:
а)
 
(якої, кого і без дод.)
переставати дотримуватися певної лінії поведінки, поводитися певним чином
.
– Не роби ніяких вибриків! Не виходь з ролі. Неси своє звання з гідністю
(Г. Колісник)
;
Нехай хтось не катує себе і не вважає пониженим. Чим понижився він?! Що вийшов з пасивної ролі і схотів рішити свою долю сам з риском зламати її? Що тут низького?
(Леся Українка)
;
б)
 
(кого і без дод.)
переставати видавати себе за кого-небудь, прикидатися кимсь
.
– Чому ти так думаєш? – зацікавився Прудивус та й зовсім вийшов з ролі, забувши про всі німецькі штуки, які йому варто було б викидати в такім скрутнім становищі
(О. Ільченко)
;
(30)
 
Вихо́дити / ви́йти (ірон. ви́летіти) в тира́ж
:
а)
 
ставати неспроможним займатися активною діяльністю
.
– Вам не здається, що ми з вами вже, так би мовити, виходимо в тираж, і треба на наші місця пропустити молодих інженерів?
(В. Собко)
;
– От уявіть собі таку ситуацію: минає п'ятнадцять, ну од сили двадцять років, і ми виходимо в тираж. Усі: од двірника до Генсека
(А. Дімаров)
;
– Плаче муза твоя, плаче, Бо загнав її ти в саж. Схаменись, кажу, земляче, Щоб не вилетіть в тираж
(С. Воскрекасенко)
;
б)
 
ставати непридатним для роботи
.
– Це знаменита “Куїн Мері”, колишня гордість англійського пасажирського флоту. Скоро вона вийде в тираж
(із журн.)
;
(31)
 
Вихо́дити / ви́йти на доро́гу (на шлях)
яку, який
визначати напрям діяльності або своє місце в суспільстві, в житті
.
Олесь Гончар належав до тих письменників, хто починав виходити на літературний шлях в останні передвоєнні роки
(із журн.)
;
Анатолій скоро вийде на самостійний шлях
(М. Руденко)
;
Ледве вийшовши на вірну дорогу, я знов пішов назад
(з мемуарної літ.)
;
На певну дорогу легше вийти вдвох
(з газ.)
;
(32)
 
Вихо́дити / ви́йти на одно́
зводитися до того самого
.
Чи іде, чи ходить, – на одно виходить
(прислів'я)
;
Всюди виходило на одно: ніде нема таких безтолкових дітей та жінки, як у нього
(М. Стельмах)
;
(33)
 
Вихо́дити / ви́йти на пе́рші ро́лі
мати найкращі успіхи у чому-небудь; ставати найкращим
.
У київському середовищі авіаторів І. Сікорський незаперечно виходив на перші ролі, і на нього покладали великі надії
(із журн.)
;
(34)
 
Вихо́дити / ви́йти на широ́ку доро́гу
діставати значного розвитку, розквіту або досягати великих успіхів у чому-небудь
.
Історики авіації вважають 1950 рік переломним у вертольотобудуванні. З цього року вертольоти вийшли на широку повітряну дорогу
(з наук.-попул. літ.)
;
(35)
 
Вихо́дити / ви́йти (рідко ви́скочити) сухи́м з води́
:
а)
 
будучи винним, уміло уникати покарання чи дорікання; залишатися непокараним або незаплямованим
.
Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими
(О. Донченко)
;
[
Харько
(сам):
]
Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води: все звернуть на мене
(М. Кропивницький)
;
– Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі – палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води
(Ю. Бедзик)
;
б)
 
знаходити вихід із складних, скрутних обставин
.
– Не раз доводилось бувати в таких бувальцях, що, може, кому й не снилось... Але нічого, виходили, як мовиться, сухими з води
(Ю. Збанацький)
;
Десь гниють кості отамана, розметалися-розкидались в безславних січах тіла його невдалих “дітей”, один Гайдук лише зумів врятуватися, вискочити сухим із води
(А. Дімаров)
;
(36)
 
Вихо́дити (іти́) / ви́йти з літ (з ро́кі́в, з ві́ку)
:
а)
 
ставати немолодим; старіти
.
– Та дай же роздивитися на тебе... Сідай де-небудь! Голос молодий І очі теж, а чуб таки посивів... І ти вже з літ ідеш
(І. Вирган)
;
Час ішов, виходили з літ батьки
(з газ.)
;
б)
 
(безос., кому, заст.)
хто-небудь стає немолодим, старим
.
Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло
(Номис)
;
(37)
 
Вихо́дить / ви́йшло з рук
чиїх, кого
хто-небудь сам, власноручно робить, виготовляє що-небудь
.
Але коли що вже виходило з Денисових рук, то мало на собі печать довершеності. Минуло вже років двадцять зо дня його смерті, а ложками його роботи й досі ще сьорбають борщ мої земляки
(М. Рильський)
;
На геми час зовсім не впливає, і вони мають такий вигляд, нібито тільки що вийшли з рук майстра
(з наук. літ.)
;
Ду́мка (ду́ма) не вихо́дить з голови́
Дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер)
Літа́ (ро́ки́) вихо́дять / ви́йшли
(38)
 
Не вихо́дити з горі́лки
бути постійно п'яним, весь час пиячити
.
До самого дівич-вечора я з горілки не виходила
(Сл. Гр.)
;
(39)
 
Не вихо́дити з рук
перебувати у постійному вживанні, використанні
.
Уявлялося, як щодня, щороку рулетка чи рейсфедер не виходять з рук
(Іван Ле)
;
(40)
 
Не вихо́дити з ха́ти
постійно бути вдома, не бувати серед людей
.
Давненько ми вже Марусю не бачили, то за горем своїм, то за сваркою тією межи старими, та й Маруся наче ховалася: з хати, сливе, не виходила
(Марко Вовчок)
;
Десь, певно, вітер пройняв мене, і я схопив бронхіт, два дні не виходжу вже з хати
(М. Коцюбинський)
;
(41)
 
Не вихо́дити із сла́ви
постійно мати успіх, бути відомим протягом тривалого часу
.
Город став розселюватися, і якого у ньому народу не завелося, а усе гончарівські дівчата не виходять з слави
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
(42)
 
Не вихо́дити (не йти) з па́м'яті (рідко з па́мки)
у кого, кому
ніяк не забуватися, завжди пам'ятатися
.
Вона ніколи в мене з пам'яті не виходила
(О. Кониський)
;
Уже пшеницю звезли і вимолотили, а Василя так і манило, так і тягло в поле. Той майовий
[травневий]
день не виходив у його
[нього]
з памки
(Панас Мирний)
;
Мені з пам'яті не йде “розмова” з паном лейтенантом. Чого він докопувавсь?
(П. Колесник)
;
(43)
 
Не вихо́дити (не схо́дити, не йти) з голови́ (з ду́мки, з ума́)
:
а)
 
(кому, у кого, кого)
хто-небудь постійно думає про когось, щось
.
Дівчина в його
[нього]
з думки не йшла
(Марко Вовчок)
;
– Мені він усе з ума не сходить, все перед очима, – хороший та красний, як сонце, любий, як щастя, – усміхається...
(Панас Мирний)
;
З думки Яся не виходив вид смирної, тихої Гані, балакаючої з наймичками запанібрата
(І. Нечуй-Левицький)
;
Мені з думки не сходить Оксана з її істерією
(Леся Українка)
;
Коли подруга повернулася – свіжа, сяюча, – вона сказала: – А в мене з голови не виходить поїздка
(О. Гуреїв)
;
б)
 
бути предметом постійних роздумів
.
Револьвер системи “бравнінг”
[браунінг]
не виходив із голови
(М. Хвильовий)
;
Михайло Щерба не виходив з голови
(Д. Бедзик)
;
Ро́гом вила́зити (вихо́дити) / ви́лізти (ви́йти)
Хміль ви́йшов (ви́летів, ви́вітрився і т. ін.) / вихо́дить (виліта́є, виві́трюється і т. ін.) з голови́
[Цей] но́мер не про́йде (не ви́йде)