СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
АМБІ́ЦІЯ
, ї, ж.
Надмірне честолюбство, зарозумілість, самолюбство
.
Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все ліпше від когось іншого
(І. Франко)
;
З початку 1880-х років М. Драгоманов зосереджується на виробленні такої політичної програми, яка змогла б подолати заплутані гурткові суперечки та особисті амбіції
(з наук. літ.)
;
// 
Претензії, вимоги, зазіхання на щось
.
У XVII столітті Україна була буфером між імперськими амбіціями Речі Посполитої, Росії та Туреччини, а згодом, у XVIII столітті, Австрії та Росії
(з наук. літ.)
;
Тяжку внутрішньополітичну ситуацію Русі в останні роки правління Всеволода літописець пояснює не його невмілим урядуванням, а надмірними претензіями та амбіціями удільних князів
(із журн.)
.