СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
АМАЛЬГА́МА
, и, ж.
1
.
хім.
Сплав якого-небудь металу із ртуттю
.
Залежно від співвідношення ртуті та іншого металу амальгама може бути (при кімнатній температурі) рідкою, напіврідкою або твердою
(з наук. літ.)
;
Золото розчиняється у ртуті, утворюючи легкоплавкий сплав (амальгаму)
(з навч. літ.)
.
2
.
Тонкий шар сплаву ртуті та олова, який покриває зворотну сторону дзеркала
.
Амальгаму застосовують у виробництві дзеркал
(із журн.)
.
3
.
перен.
Суміш чогось різнорідного
.
Хазяйка Асканії була “чудесною амальгамою паризького виховання і бурхливого скіфського темпераменту”
(О. Гончар)
.