СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АЛЬБУМІ́НИ
, ів, мн. (одн. альбумі́н, у, ч.), біохім.
Найпростіші розчинні у воді білки, які містяться в тваринних і рослинних тканинах, у яєчному білку, крові, молоці
.
Зміни складу білкових фракцій сироватки крові при гострій променевій хворобі характеризуються виразним зменшенням кількості альбумінів і збільшенням вмісту глобулінів
(з навч. літ.)
.
(1)
 
Чо́рний альбумі́н
розчинний порошковий продукт, отриманий висушуванням стабілізованої, дефібринованої крові скота та формених елементів крові скота
.
У деякі напівкопчені ковбаси з соєвим концентратом замість яловичини частково вводиться харчовий чорний альбумін
(з наук.-попул. літ.)
.