СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
АЛМА́З
, ч.
1
.
род.
у.
Мінерал кристалічної будови, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали
.
Алмаз трапляється в природі у вигляді невеликих прозорих кристалів, безбарвних або забарвлених домішками у різні відтінки
(з навч. літ.)
.
2
.
род.
а.
Кристал цього мінералу – коштовний камінь, огранований і відшліфований певним чином; діамант
.
Богдан в червоній горностаєвій мантії, з золотою булавою, обсипаною алмазами
(І. Нечуй-Левицький)
;
До вiконця будки пiдходять тi, що приносять дорогi речi: серги, перснi, браслети, червiнцi царськi, рiзнi столовi приналежностi
[прибори]
з срiбла або алмази i золотi вироби
(В. Барка)
;
* У порівн.
Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії
(Т. Шевченко)
;
Благословляю я з подякою щораз Лісів глибокий шум і мовчазну вологу, Росинку, що тремтить на гілці, мов алмаз
(М. Рильський)
.
3
.
род.
а.
Інструмент із осколком цього мінералу, що використовується в техніці (при бурінні, різанні скла і т. ін.)
.
Якось .. алмазом вирізав
[Рубін]
круглу дірку в шибці
(І. Сенченко)
.