ВИ́ВЕРНУТИСЯ
див.
виверта́тися
.ВИВЕРТА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ВЕРНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1
. Перекидатися, перевертатися нижнім або внутрішнім боком назовні
. З глибин і ям
[річки]
вивертаються брудно-білими черевами вгору контужені на смерть [вибухами]
соми, коропи, щуки(О. Довженко)
;Дужі коні не йшли, а бігли, з-під полички плуга виверталася масна скиба, що вилискувалася проти сонця
(С. Чорнобривець)
;Спідня, товста та широка
[губа],
так вивернулась, що на їй [ній]
аж шкура натяглась і лисніла(І. Нечуй-Левицький)
.2
. Перекидаючись, вивалюватися, випадати з чого-небудь
. Дитина вже лежала на землі, вивернувшись з коробки
(Панас Мирний)
.3
. Спритно повертаючись, уникати чого-небудь, звільнятися від чогось
. Гриць вивернувся з поліцаєвих рук
(Ю. Збанацький)
;Я спробував дістати її
[дівчинку]
кулаком, але вона вправно вивернулася(Л. Смілянський)
;//
Повертаючись, вилізати звідки-небудь, показуватися назовні
.– Одарко, Одарко-о! Біжи швидше-швидше! – гукала купка дівчаток до білявої дівчини, що вивернулась з-за сусідньої ліси
(Дніпрова Чайка)
;З-під картопляного куща вивернувся білий товстий гробак з жовтою голівкою
(О. Донченко)
;//
перен.
Спритно, вдало виходити зі скрутного становища
.[
Терпилиха
:]
Отак вона приговорками та одговорками [відмовками]
і вивертається; а до того іще як придасть охання та сліз, то я і руки опущу(І. Котляревський)
;Я вивертався, відписував
[листи]
їй загальними фразами, але врешті був загнаний у закут(В. Минко)
;Сам разом з ним зробить яку шкоду, а після вивернеться, сухим з води вийде й усе на Опанаса зверне
(Грицько Григоренко)
.4
. Робити круті повороти
. Він сміливо спускався з гір
[на лижах],
вивертався між дерев, як білка(Ю. Збанацький)
;З майдану машина вивернулась на Катерининську вулицю і помчала повним ходом
(Ю. Смолич)
.5
. перев. док., розм.
Лягати або сідати, вільно розкинувшись
. Вивернувся
[чоловік]
на увесь піл та й спить, як зарізаний(Л. Яновська)
;[
Голоси
:]
А ти чого, Мавро, вивернулась. Вставай, гладка, копиці не розтовкуй(С. Васильченко)
.