СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ВИ́ВЕЗТИ
ВИВО́ЗИТИ
, о́жу, о́зиш, недок.; наказ. сп. виво́зь; ВИ́ВЕЗТИ, зу, зеш; мин. ч. ви́віз, везла, ло; док.
1
.
кого, що.
Везти звідкись за межі чогось; везучи, видаляти, забирати з якого-небудь місця
.
Нальоти на Київ... Вивозили все: Заводи, музеї, театри і школи
(І. Нехода)
;
Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе
(Номис)
;
[
Гаврило
:]
Ми сьогодні з Трошею дали усім пити, рубонули стільки
[вугілля],
що аби вивезли за три зміни
(О. Корнійчук)
.
2
.
що.
Везти, відправляти товари в іншу країну; експортувати
.
– Наша Україна до війни була “житницею Європи”. І знаєте, скільки хліба вивозили ми за кордон?
(А. Головко)
.
3
.
кого, що.
Везучи кого-, що-небудь, доставляти кудись, у якесь місце
.
– Через тиждень виїжджай до нас та вивозь нам харчі! – гукнув з човна отаман до хазяйки
(І. Нечуй-Левицький)
;
Відомо, щоб краще родила земля, Потрібно вивозити гній на поля
(С. Олійник)
;
// 
Везучи, піднімати на якесь підвищення
.
Натужились коні; з долини вивезли знов на горбочок
(П. Тичина)
;
// 
тільки док.
Привезти
.
– Жінка його, либонь, не з наших: здалека відкілясь він вивіз її
(Панас Мирний)
;
Вслухався Віталій Леонтійович, майже притулившись вухом до потрісканого чорного уламка гучномовця, якого старанно вивіз і до Актюбінська
(Іван Ле)
.
4
.
когоі без прям. дод., перен., розм.
Допомагати кому-небудь у скрутному становищі, взявши на себе важливу частину справи; виручати
.
Василь гордо витирав руки: – От тепер можна й третій дзвоник давати. До суфлера: – Валю, гляди ж, вивозь!
(С. Васильченко)
;
Усе на секретарські плечі. Вивези. Що ж, він справді вивезе. Ще раз. Не перша критична ситуація
(В. Дрозд)
.
5
.
тільки док., перен., розм.
Сказати щось зайве або недоладно, невчасно
.
[
Софія
(б'є його):
]
От тобі, от тобі! Бач, який противний! Я йому на вухо, а він так і вивіз голосно
(І. Карпенко-Карий)
.
(1)
 
Виво́зити / ви́везти в світ
кого
супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін., вводити когось у світське товариство
.
– Купи собі новий автомобіль, тому що на твоєму вже соромно вивозити в світ цю красуню – твою нову дружину
(з газ.)
;
Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! .. вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю в світ, на той оспіваний, обмарений “перший бал”...
(Леся Українка)
.
(2)
 
Ви́везти / виво́зити [язико́м (язичко́м)] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті
:
а)
 
сказати що-небудь недоречно, недоладно
.
– Але, але... – передражнювала його Христина, – вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так?
(І. Нечуй-Левицький)
;
б)
 
(зі сл.
говорити
,
висловлювати
і т. ін.)
що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно
.
Сказав – як на лопаті вивіз
(прислів'я)
;
– Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз?
(І. Франко)
;
– Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш
(Є. Гуцало)
;
(3)
 
Ви́везти (ви́тягти, ви́нести, понести́) / виво́зити (витяга́ти, вино́сити, нести́) на свої́х пле́ча́х (на собі́)
:
а)
 
виконати, здійснити, зробити що-небудь складне, тяжке, долаючи труднощі самостійно, без сторонньої допомоги
.
Всю роботу – перенесення апаратури в сопках, розчистка тайги – вивезли
[актори]
на своїх плечах
(О. Довженко)
;
[
Дремлюга
:]
Не такого я гарту! Ми на своїх плечах усе витягли і будемо далі тягти за всіх аж до могили
(О. Корнійчук)
;
Я на власні очі бачив, яку многотрудну, воістину подвижницьку роботу несли на своїх плечах і сільські, і міські вчителі
(М. Рильський)
;
Головний тягар наступу в ці дні виносили на собі сапери
(О. Гончар)
;
б)
 
пережити, зазнати, витерпіти багато лиха, клопотів і т. ін
.
Те погане життя, що було колись в Ковалівці, люди винесли на своїх плечах, бодай воно більше не верталося
(В. Кучер)
;
– Орали ми землю на коровах? Орали. Їли хліб пополам з половою? Їли. Винесли війну на своїх плечах? Винесли
(А. Хорунжий)
;
Багато горя бачила Гнила Липа на своєму віку, багато поту, крові і сліз українців понесла вона на своїх плечах
(із журн.)
.