СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИ́БУТИТИ
ВИБУ́ЧУВАТИ
1
, ую, уєш, недок., ВИ́БУТИТИ, учу, утиш, док., що, буд.
Заповнювати яму бутовою кладкою (див. кла́дка
2
) доверху
.
Побудова храму з невідомих причин завершилася тим, що встигли вибутити тільки фундамент
(з газ.)
.