СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИБРІ́ХУВАТИСЯ
, уюся, уєшся, недок., ВИ́БРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, док., розм.
Удаючись до брехні, вигадок, виходити зі скрутного становища
.
Забалакається
[Хівря]
з парубком – забудеться за діло, тоді вибріхується як-небудь, каже: – А я й забулась!
(Грицько Григоренко)
;
Видно було, що перед ним
[ревізором]
стоїть його начальник. Він став вибріхуватись
(М. Хвильовий)
;
Як Чіпку випустили з чорної, Грицько перший приніс Христі звістку, що, мов, викрутився харцизяка, вибрехався!
(Панас Мирний)
.