СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИ́БОРИ
, ів, мн.
Обрання голосуванням депутатів у представницькі органи держави, службових осіб і т. ін
.
[
Учитель
:]
Оце тижнів через два у нас мають бути вибори попечителя школи
(М. Кропивницький)
;
Говорили про наступні вибори до Верховної Ради, про сільські справи
(П. Панч)
.
(1)
 
Альтернати́вні ви́бори
вибори посадової особи з двох або більше конкуруючих між собою кандидатів
.
У наше політичне життя увійшли альтернативні вибори, яких тривалий час не знало українське суспільство
(з наук.-попул. літ.)
;
(2)
 
Безальтернати́вні ви́бори
вибори посадових осіб без наявності конкурентів, суперників
.
Безальтернативні вибори в деяких країнах носили характер фарсу і використовувалися як інструмент масової легітимізації режиму
(з наук.-попул. літ.)
;
(3)
 
Двоступене́ві ви́бори
поширені в деяких країнах непрямі вибори, за яких громадяни делегують зі свого середовища уповноважених, а уповноважені обирають депутатів
.
В окремих етнічно неоднорідних суспільствах поширені двоступеневі вибори
(з наук.-попул. літ.)
;
(4)
 
Непрямі́ ви́бори
вибори, за яких обрання депутатів у представницькі органи здійснюється голосуванням не самих виборців, а лише їх представників
.
Непрямі вибори завжди менш демократичні
(з газ.)
;
(5)
 
Прямі́ ви́бори
вибори, за яких обрання депутатів у всі представницькі органи здійснюється безпосередньо виборцями
.
Центральною фігурою в системі вищих органів державної влади став президент, який обирається прямими виборами
(з навч. літ.)
;
(6)
 
Триступене́ві ви́бори
поширені у багатьох країнах непрямі вибори, за яких громадяни обирають зі свого середовища уповноважених, уповноважені – кандидатів, лише останні обирають депутатів
.
У Франції триступеневі вибори сенаторів: спочатку обираються муніципальні радники, потім вони зі свого середовища обирають представників у виборну колегію і, нарешті, ці представники беруть участь у виборах сенаторів
(з наук.-попул. літ.)
.