СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИ́БОРЕЦЬ
, рця, ч.
Особа, що обирає або має право брати участь у виборах; учасник виборів
.
Як настане, було, пора виборів, то всі клопочуться, кого вибирати за маршала, чи за справника, або засідателя, бо ті, що займали ці посади, все чим-небудь не догодили виборцям
(Панас Мирний)
;
Приїхав кандидат до виборців своїх У селище знайоме, рідне змалку
(І. Муратов)
;
Я виборець. Я одиниця електорату. Я такий-то номер у списку
(Л. Костенко)
.