СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИ́БОЛІТИ
, ію, ієш, док.
Зазнати болю, мук, страждань
.
Подивились ті люди на мене: я тілько що дишу. Виболів, дак такий слабий, що й не двигну нічим
(з казки)
;
– А що вже цьому Андрійкові безталанному, то й за всіх краще: і вихворів, і виболів
(С. Васильченко)
;
Трапляється ж у житті й таке, про що нікому не хочеш і не можеш розповісти. Мусиш пережити, виболіти і сама ж приховати все десь аж на самому дні душі...
(В. Козаченко)
;
// 
що.
Створити що-небудь, подолавши переживання, вагання
.
[
Світловидов
:]
Я всю душу вклав у цей проект! Виболів його
(Яків Баш)
.