СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИ́БОЛІЛИЙ
, а, е.
1
.
Знесилений від хвороби, слабкий, немічний
.
Осіння ніч довга-предовга, але вона пролетіла для Охріма як одна година, дарма що кашель не зважав на гостя і продовжував клекотіти у виболілих грудях
(В. Речмедін)
.
2
.
Який зазнав болю, мук, страждань (про почуття, психічний стан та ін.)
.
– Пішли, Зінонько, звідси, пішли, прошу. Не з моїм виболілим серцем дивитися на велике народне горе
(В. Логвиненко)
.