СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИ́БЛЮВАТИ
ВИБЛЬО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ВИ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що і без прям. дод.
Блюючи, вивергати, викидати з себе
.
Мені хотілося ригати. Побігла в туалет і довго-довго вибльовувала із себе сніданок
(Л. Дереш)
;
Я вийшов у коридор і, спершись рукою об стіну, виблював просто на лискучу кахляну підлогу
(Ю. Винничук)
;
* Образно.
Фашистська гидь пожерла совість, право. Та прийде час – і виблює криваво, і побіжить – як та собака – згинці... Борітеся, братове
[брати]-
українці!
(П. Тичина)
.