СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИБЛИ́СКУВАТИ
, ую, уєш, недок.
1
.
Яскраво сяяти, світитися переливчастим світлом
.
По небу тільки виблискували зорі та земля світила своїм білим снігом
(Панас Мирний)
;
Над дверима Будинку літератури ясно виблискував електричний ліхтар
(Олесь Досвітній)
;
// 
Раз у раз спалахувати
.
Виблискують, як три мечі, Три постріли підряд
(М. Бажан)
.
2
.
Раз у раз блищати, яскраво переливатися, відбиваючи проміння, світло
.
Місяця нема, не народився. В степу тихо, сніг не виблискує, не грає, а лежить мертвою лавою
(М. Грушевський)
;
Море лежало тихе й спокійне, виблискувало проти сонця
(В. Кучер)
;
// 
чим.
Раз у раз блищати якоюсь своєю частиною, окремою деталлю і т. ін
.
Гість ходив по корчмі, потираючи руки, виблискуючи перснями на пальцях
(Н. Рибак)
;
В приміщенні електростанції, виблискуючи маховиками, безшумно крутив динамо потужний локомотив
(М. Руденко)
;
// 
чим і без дод.
Виділятися світлим, яскравим кольором, чистотою і т. ін
.
По улицях сторожами виставились високі кам'яні будинки, червоніючи цеглою, виблискуючи вибіленими боками
(Панас Мирний)
;
Сріблом виблискує луска, – сповняє човен риба
(Н. Забіла)
;
В ній
[коморі]
виблискували нові засіки з свіжотесаних дощок
(І. Цюпа)
;
День видався сонячний, .. вся природа виблискувала такою незвичайною чистотою і красою, що розбігались очі
(О. Гуреїв)
;
// 
чим і без дод.
Швидко рухаючись, мигтіти, маяти
.
Вгорі в'ється жовтий метелик, виблискуючи на сонці крильцями
(О. Копиленко)
;
День був погожий. Над Дунаєм виблискували ластівки, широка річка мирно синіла під чистим небом
(О. Гончар)
.
3
.
чим і без дод.
Раз у раз блищати, виявляючи внутрішній неспокій, збудження, переживання і т. ін. (про очі)
.
Очі хлопця почали неприязно виблискувати
(О. Кобилянська)
;
Сухе, гостре лице свекрушине набиралося гнівом, палахкотіла шия, вуха, виблискували очі
(К. Гордієнко)
.
4
.
перен.
Виразно виявлятися, передаватися через зовнішні прояви (в очах, на обличчі).
В її очах знову вже виблискує якийсь новий жарт
(С. Васильченко)
;
Докії Григорівні подобався цей парубійко з лукавими очима, в яких виблискували іскорки стримуваного сміху
(О. Донченко)
.