СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИБІЙЧА́НИЙ
, а, е.
Зробл. з вибійки (у 1 знач.)
.
Другі в плахтах та запасках, голови шовковими платками повив'язують, а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила
(Панас Мирний)
;
Невеличкий чоловічок, в широких вибійчаних штанях з вузькою довгою латкою на всю холошу, підходить ближче й, уклонившись, скидає бриля
(В. Винниченко)
.