СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИ́БІЙ
1
, бою, ч.
1
.
Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням; вибоїна (див. вибо́їна 1)
.
З'являлись і враз зникали глибокі темні вибої у стінах тунелю
(М. Трублаїні)
.
2
.
Те саме, що вибо́їна 2
.
Коні мечуть копитами сніг, сани пірнають в вибоях
(М. Коцюбинський)
;
Де ж у тебе хоч дорога Рівна, без вибою? Де ж мені поставить ногу Поруч із тобою?
(А. Малишко)
;
Віз двиготить на крижаних вибоях
(Л. Костенко)
.