СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПІДКРЕ́СЛИТИ
ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ПІДКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що.
1
.
Проводити риску під яким-небудь текстом, словом і т. ін., виділяючи щось
.
Аркадій Валеріанович ще раз перечитує листа, помічає в ньому помилки на “ять”, червоним олівцем жирно підкреслює їх і ставить внизу оцінку – двійку
(М. Стельмах)
;
Вона пробувала залишати на столі яку-небудь книгу чи журнал, де підкреслювала фразу, чи навіть склад, попередньо довго вивчаючи їх, з тим, щоб наступного дня перевірити знову
(Ю. Іздрик)
;
Гнат заглянув до справи, підкреслив щось у ній олівцем
(Григорій Тютюнник)
;
З дня на день очікується велика партія корветів, фрегатів, легких есмінців і крейсерів, – вона підкреслила добре доглянутим нігтем рядок на дисплеї
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.
2
.
перен.
Наголошувати на чому-небудь, виділяючи його як значніше, важливіше за інше (звичайно у викладі)
.
В своїх творах сучасникам своїм Шевченко підкреслював, що вони є діти славних батьків, борців за волю батьківщини – діти Кривоноса, Богуна, Наливайка
(П. Тичина)
;
Митя в усіх своїх працях підкреслює, що найбільша небезпека саме в таких “лібералах” і молоді треба йти іншим шляхом
(О. Іваненко)
;
Від риторичної прози йде традиція уживання називних окличних речень, які передують розповіді, і риторичних запитань, покликаних підкреслити певну авторську думку
(В. Русанівський)
;
// 
Виділяти інтонаційно з певною метою під час розмови
.
– Чуррртанка! – вимовив Павлусь, підкреслюючи “р” у цьому слові
(О. Донченко)
;
“Дурепа” – це тяжка образа для Фросі. Вона спалахнула вже, але роблено спокійно повертає обличчя й з несхованою злістю питає: – Ну, та й чого ти губищі свої надула? “Губищі” підкреслює. “Губищі” для Горпини образа
(А. Головко)
;
– Тепер усім нелегко. Мені особливо. Ви це знаєте, як ніхто. – Слова “як ніхто” Ковбик підкреслив, ніби виділив їх жирним шрифтом
(О. Чорногуз)
;
// 
Виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь поведінкою, діями і т. ін
.
Горленко почував себе ні в сих ні в тих. Хоч його симпатії були на козацькому боці, але він зовсім не бажав підкреслювати цього
(З. Тулуб)
;
Він ніколи не затримувався надовго біля будь-чиєї роботи. Всім своїм виглядом він ніби підкреслював свою зневагу до тих, кого оце мусив навчати
(Ю. Збанацький)
;
Два павині пера на своєму тюрбані прикрасив
[Селім]
великими рубінами, знову ж таки підкреслюючи, що не поділяє уподобань свого батька
(П. Загребельний)
;
– Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи .. Це просто моє щире бажання хоч чим-небудь підкреслити повагу і симпатію до вас
(О. Довженко)
;
// 
Робити що-небудь яскравішим, помітнішим і т. ін. порівняно з чимсь
.
Інколи десь недалечко одноманітно постукував молоточком по корі дятел. Але ці звуки ще більше підкреслювали нашорошену тайгову тишу
(О. Донченко)
;
Одинокий промінь тільки підкреслював м'яку, затишну півтемряву
(В. Собко)
;
Які там сльози! Хмари лебедині Плили над нами, струмувала даль, І вірилось, що лиш на те людині, Щоб радощі підкреслити, печаль
(М. Рильський)
;
// 
Увиразнювати, відтінювати що-небудь, перев. у протиставленні чомусь
.
Зелене світло настільної лампи падало на обличчя генерала, підкреслювало глибокі зморшки на лобі, сивину волосся
(І. Багмут)
;
Його
[повстанця]
справжню чоловічу вроду підкреслювало гладенько поголене лице
(А. Кокотюха)
;
Щоб не намочити волосся, Терезка підібрала його під голубу гумову шапочку, і це підкреслило ніжно-округлі обриси плечей і шиї
(М. Томчаній)
;
Вона була привабливою, знала про це і, як усі жінки, намагалася підкреслити цю привабливість навіть ходою, ступаючи ліниво і пругко, кокетливо вигинаючи тонку талію
(О. Сизоненко)
.