СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до підкре́слити.
Варто зупинитись на підкреслених мною місцях з цієї ноти
(В. Винниченко)
;
Романенко уважно раз і другий раз прочитав підкреслені кольоровим олівцем рядки в передовій статті
(С. Журахович)
;
Злополучна замітка була обведена червоним олівцем, а заголовок “Не потурати бракоробам” був двічі підкреслений
(А. Хижняк)
;
Зв'язок між окремими підкресленими ним фразами чи недоліки, знайдені автором ідеї у них, так і залишилися для нас таємницею
(Н. Сняданко)
;
Прозора тиша стояла над селом, і, підкреслене тією тишею, лунко слалось низиною ритмічне чахкання мотора
(В. Козаченко)
;
// 
підкре́слено, безос. пред.
– Ти зв'яжися із ним... У візитці підкреслено офісний телефон
(В. Єшкілєв)
;
Цими козаками, що скажено неслися, .. так було підкреслено безмежність, простір і дичину, що непомітно проймав страх і захоплення
(Ю. Яновський)
;
// 
у знач. ім. підкре́слене,
ного,
с.
Те, під чим проведена риска
.
Гонтар іще раз перечитав підкреслене й замислився
(Яків Баш)
;
Валерій Петрович почав читати підкреслене
(В. Єшкілєв)
.
2
.
у знач. прикм., перен.
Який указує на важливість чого-небудь порівняно з іншим
.
У школярів, особливо старших класів, з'являється підкреслений вираз заклопотаності
(О. Донченко)
;
– Лізо! – навздогін гукає
[Аркадій],
і коли в дверях .. з'являється дружина, він їй .. з підкресленою пошаною передає листа
(М. Стельмах)
;
Пригадую лише, що мене таки тішила його підкреслена ввічливість
(В. Лис)
.