СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПІДКРАДА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., що і без прям. дод., розм.
Красти, обкрадати потроху, частинами
.
– То на ліки пішло, то брали добрі люди за якусь колись-то позичку, а то й підкрадали, так що Векла, з багатої на усе село, у чім стояла, у тім і перейшла до Миколи
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
* Образно.
Вокзал наполовину підкрадав світло
(О. Ульяненко)
.