СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПІДКО́ШЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до підкоси́ти.
Затремтіли підкошені стебла, але не падали на землю – їх, неначе поранених, підтримували вусаті колоски
(М. Стельмах)
;
Всі чотири степові розбійники так і не зрозуміли, звідки звалилася на них біда, полягли, мов підкошена трава
(В. Малик)
;
То ж тра ще якось чудуватися на якусь травинку, до квіточки нагнутися, перепросити підкошене у траві гніздечко, дослухатися по дощі зозулині роки
(В. Медвідь)
;
Сам бачив, як упав підкошений кулеметною чергою Маковій, потім Їжак, за ним Добривечір...
(В. Шкляр)
;
Ляснуло кілька влучних пострілів. Кілька коней упали підкошені, але навали це не спинило
(А. Кокотюха)
;
Паша був подібний до підстреленого лося, високий, міцний та ніби підкошений
(Л. Денисенко)
.
(1)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) підко́шений,
у знач. присл.
дуже швидко, раптово, несподівано
.
Ступив крок, змахнув руками і повалився як підкошений
(К. Гриб)
;
Падали, ніби підкошені, граціозні косулі, підламувалися коліна у лосів, тяжко грималися об землю прадавні мамути, не розуміючи, звідки знову прийшло до них нещастя
(О. Бердник)
;
Висмикнувши руку з кишені, чимось важким ударив
[Малюк]
Митька по голові. Той упав як підкошений
(Г. Усач)
;
Він, не роздягаючись, зайшов до кімнати, не кажучи ні слова, став біля дивана, потім, як підкошений, упав долілиць і заридав уголос
(В. Шкляр)
;
За спиною пролунали здушені вигуки і тупіт кількох ніг. Я рвонула з усіх сил і одразу ж впала мов підкошена...
(І. Роздобудько)
;
Після “відбою” ми мов підкошені попадали на підвісні ліжка
(М. Кідрук)
.