СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПІДКО́ЧУВАТИСЯ
1
, уюся, уєшся, недок., ПІДКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док.
1
.
Котячись, наближатися до кого-, чого-небудь
.
Підкотилося перекотиполе від вітру і до самого його
[Трохима]
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Затримавши м'яча, що випадково підкотився йому до ніг, хлопець так високо підкинув його, врівень з будинками, що дітвора весело заплескала й загукала
(В. Підмогильний)
;
* Образно.
В його уяві промайнуло, як .. перервалася та павутина, яка припинала місяць до хреста, і стала скручуватися .. І все більшим і більшим жужмом підкочувалася до місяця
(Т. Осьмачка)
;
Сувій океану підкочувався до берега. Так згортають килим. Але за сувоєм була порожнеча
(В. Лис)
;
// 
Котячись, потрапляти під що-небудь
.
Рудольф стоїть біля вікна й дивиться, як листя .. женеться алеєю, із жалібним шелестом підкочуючись під коріння
(В. Винниченко)
;
Велика хвиля підкочувалася Іванові під ноги
(Валерій Шевчук)
;
Виліз Сезон з погреба, підібрав одне
[яблуко],
що підкотилося аж під погрібник, витер об полу
(Ю. Мушкетик)
;
* Образно.
Блискучою стрічкою підкочувався шлях під полозки, засніжені косогори полів разом з шляхом бігли назад
(С. Добровольський)
.
2
.
розм.
Під'їжджати до кого-, чого-небудь або під щось, звичайно котячись на колесах
.
Біля вокзалу була кінцева зупинка одного з трьох міських автобусних маршрутів, зрідка сюди підкочувався жовтий задиханий автобус, з якого вистрибували пасажири
(С. Жадан)
;
По другий бік вулиці котився візок і підкотився під ворота
(І. Нечуй-Левицький)
;
В блиску, грохоті і дзвоні підкотивсь якраз трамвай
(П. Тичина)
;
До будівлі підкотилася вантажівка
(А. Кокотюха)
.
3
.
перен.
Підніматися вгору (про сонце, місяць)
.
Підкотилось сонце вище, Кукурудзу сушить
(М. Бажан)
;
// 
під що.
Наближатися до якої-небудь часової межі або до певного моменту
.
Середню освіту я дістав уже тоді, коли мені підкочувалося під тридцять літ
(Остап Вишня)
;
Сонце підкочувалось вже під обідню пору
(А. Іщук)
.
4
.
розм.
Швидко наближатися (про явище, подію, рідше про людей і тварин)
.
Бій наближався, підкочувався до міста
(К. Гриб)
;
Коли Кузька
[песик]
підкочується до них
[лелек]
на своїх кривих, як дужки, лапках, заливаючись дзвіночком, вони, тільки для годиться, роблять два-три широкі кроки, тоді обома ногами відштовхуються од землі і злітають
(Григір Тютюнник)
;
Жіночий гурт сміливо розколов чоловічий натовп і підкотився аж до ґанку
(Г. Епік)
;
Дмитрові до ніг підкотився кудлатий цуцик і лащився до рук, але він ногою відкинув його в потік
(С. Чорнобривець)
;
Лісова пожежа підкотилася до самого болота
(Ю. Збанацький)
.
5
.
перен., фам.
Підлесливо звертатися до кого-небудь, добиваючись, домагаючись чогось
.
До пана раптом тихо підкочується Вінтер і щось шепче йому на вухо
(В. Винниченко)
;
– Прошу зважити іще на одно. Я не питущий, отже, не підкочуйтеся до мене з чаркою
(В. Кучер)
;
– А ти підкотися
[до лісовиків]
де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо землю. Ну, то не мені тебе вчити
(М. Стельмах)
;
Романові хочеться сказати дівчині щось тепле. Він підправляє кашкета, не знає, що сказати, з якого боку підкотитися
(Б. Харчук)
;
Відразу заприятелював
[Юра]
із лікарем, підкотився до сестрички, перекурив із контингентом коло порожнього фонтана
(С. Жадан)
.
6
.
перен.
Про появу хворобливого, болісного і т. ін. почуття
.
Перед очима її церква .. Співають херувими; а їй під груди щось підкочується, лізе з горла і так хочеться крикнути дико, не своїм голосом
(М. Коцюбинський)
;
Нова хвиля злості підкочувалася під серце старого гетьмана
(Б. Лепкий)
;
Тривога зростала, підкочувалася клубком страху до самого серця
(Іван Ле)
;
Вона не скрикнула, тільки сльози до горла підкотилися ще дужче, і дівчина кинулася бігти вулицею
(Б. Грінченко)
;
До мого ж серця знову підкотився холодок якоїсь, поки що мало усвідомленої тривоги
(О. Шугай)
;
Хлопець уявив собі порожній, залитий мертвим сліпучим світлом берег, і до горла в нього підкотилась нудота
(Г. Пагутяк)
.
7
.
тільки недок.
Пас. до підко́чувати
1
.
Вагонетки для коксівного вугілля підкочувалися за графіком
(з газ.)
.