СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПІДКОСИ́ТИ
ПІДКО́ШУВАТИ
, ую, уєш, недок., ПІДКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док.
1
.
що.
Підтинати косою, косаркою і т. ін., зрізуючи частину рослини біля основи
.
Щоб зменшити небезпеку пошкодження перерослої озимої пшениці, рослини, якщо вони не розпластані, підкошують восени на одну третину висоти
(з навч. літ.)
;
* Образно.
Підкошуючи мочар, ще деренчать автомати
(М. Стельмах)
;
// 
Косити, викошувати потроху, додатково або вибірково
.
Дід так штучно вмів підкошувати той лужок, що травина була в травину: рівна та густа, наче нова щітка микальна
(О. Кониський)
;
Кукурудзу скосив
[хазяїн]
(підкошує щодня, скільки треба) – зіп'ялася та кукурудза, що по житі посіяв... Цю скосив – удруге сорго вип'ялось... І так цілісіньке літо...
(Остап Вишня)
.
2
.
[I]що, перен.[/I]
Примушувати згинатися, підгинатися (перев. ноги) внаслідок безсилля, кволості, перевтоми і т. ін
.
Твердо стала
[Ліда]
на ноги і ще вище підняла прапор. З плеча цівкою текло щось тепле, неприємна млость п'янила, підкошувала ноги
(М. Олійник)
;
– Попрошу тата, щоб музик прикликав, тоді й ти потанцюєш... – Ні, панночко, я ще не можу... хворість з'їла мою силу і підкосила мені ноги
(А. Чайковський)
;
// 
кого, що.
Позбавляти когось сили, бадьорості і т. ін
.
Дике зворушення запанувало над нею. Груди підіймалися високо, й серце мало не трісло. Чула, як щось підкошувало її опірну силу, коли він тяг її до себе
(О. Кобилянська)
;
Підкошувала мене нова журба і тривога: я не знала, що з Миколою
(Ірина Вільде)
;
– І так кепські справи, а ти хочеш нас зовсім підкосити – це ж стільки грошей за дошки ще треба доплачувати
(М. Слабошпицький)
;
З тифом жарти кепські. Підкосив мене, капосний, остаточно. Загалом пролежав вісім місяців
(М. Андрусяк)
;
// 
перев. док., кого, у сполуч. зі сл.
смерть
,
куля
і т. ін.
Ранити або заподіювати смерть чи призводити до неї
.
– Де та смерть поділася?!. Дітей усіх викосила, а за нас і забула. – Хай вона краще вашого пана підкосить, – похмуро кидав хтось із козаків
(З. Тулуб)
;
// 
безос.
– Ми читаємо ваші статті в газеті. Навіть у госпіталі читали, – мовив Прокіп. – Правдиво. Ось хай вони скажуть. Ви описали той бій, у якому оце нас і підкосило
(В. Кучер)
;
Рвонувся
[Родик]
– ноги підкосило. Розпластався, лежав.., слухаючи, як затихає власне дихання
(О. Ульяненко)
.