СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПА́ГІЛЛЯ
, я, с., збірн.
1
.
Тоненьке гілля
.
На вербі, на пагіллі білі-білі котики
(Н. Забіла)
;
Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля
(П. Загребельний)
;
Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами
(Д. Павличко)
;
Сад протинають золоті нитки прогалин, у яких вітерець куйовдить пагілля і розчісує сонячні снопи
(М. Дочинець)
;
За кілька секунд промінь світла вихопив з чорноти яскраве кружальце покрученого зеленого пагілля
(М. Кідрук)
.
2
.
перен.
Молоде покоління людей; нащадки (у 1 знач.).
Юне пагілля родини не трималося села – його вабило місто
(з газ.)
.