СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПАВУЧИ́ЩЕ
, а, ч. і с.
Збільш. до паву́к 1
.
Листя з верби посипалося додолу, чорне павучище стрибнуло на неї
(Панас Мирний)
;
Дратують павука, доки він не вчепиться у віск. Тоді тільки – сіп! І вже витягли павучище!
(О. Донченко)
;
Він кілька разів легенько штрикнув кошлате павучище кінцем мачете
(М. Кідрук)
;
* У порівн.
Громіздкий блискучий канделябр, наче лапкий павучище, панував під стелею
(Ю. Винничук)
.