СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОШУ́РКИ
, рок, мн.
Дрібні порошкоподібні частинки металу, що утворюються при його обробленні
.
Марійка .. здунула ошурки і рішуче відклала набік свердло
(О. Донченко)
;
Хіба не чудо, що в тітки Секлети долоні пахнуть, мов у коваля – і жаром вугільним, і міхами горна, і ошурками, й іржею, й залізом
(Є. Гуцало)
;
Багатство завжди притягує до себе злидні, як магніт ошурки
(О. Забужко)
.