СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОШТУКАТУ́РЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до оштукату́рити.
З лiвого боку була стiна. Сiра, грубо оштукатурена цегляна стiна, од якої вiяло холодом i безнадiєю
(П. Загребельний)
;
Тепер ця комірчина гола, порожня й напівзруйнована, погано оштукатурені стіни її ще й досі де-не-де “прикрашені” огидними пожовклими гравюрами, що зображають фасади соборів
(П. Тернюк, пер. з тв. В. Гюго)
;
Під просте фарбування оштукатурених стін поверхню очищають, вирівнюють і ґрунтують
(з навч. літ.)
;
// 
оштукату́рено, безос. пред.
Внутрішню поверхню теплозвукоізоляційного блока оштукатурено повітропроникною глиняно-піщаною сумішшю
(з навч. літ.)
.