СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОШПА́РЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до ошпа́рити.
Мати поставила на стіл тарілку з яблуками. Стіл був дощаний .. Зараз вискоблений кухонним ножем, ошпарений окропом, накритий білосніжною скатертиною
(Л. Дмитерко)
;
Десятки ошпарених половців, які щойно хапалися за дубові гостряки палісаду, щоб перемахнути через нього, почали, мов достиглі груші, падати з драбин додолу
(В. Малик)
;
Степан знову осмілився заворушити ошпареними губами
(Є. Гуцало)
;
Я закричав не своїм голосом і, ошпарений, напівсліпий, страждаючи від нестерпного болю, кинувся до берега
(Д. Паламарчук, пер. з тв. Г. Уеллса )
;
// 
ошпа́рено, безос. пред.
У печі щось зашкварчало, зашипіло, ніби його
[горщик]
ошпарено окропом
(С. Васильченко)
.
(1)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) [окро́пом]
:
а)
 
дуже збуджений, знервований, розгніваний і т. ін
.
Довгошия, білява дівчина вибігла, як опарена, їй назустріч
(Панас Мирний)
;
Мов опарений, кидався він сюди і туди, не знаючи, що діяти
(І. Франко)
;
Вид Преображенського то сумно-блідий, то раптом, як обварений, аж синьо-буряковий зробиться
(Іван Ле)
;
Юлька відійшла, наче ошпарена окропом
(М. Томчаній)
;
І як тільки підполковник Онопрієнко й ад'ютант вискочили з кабінету наче ошпарені, Потапов знеможено впав у крісло
(В. Канівець)
;
б)
 
(зі сл.
зіскочити
,
схопитися
і т. ін.)
дуже швидко, несподівано, рвучко і т. ін
.
Він захопив свої мішки і, мов обварений, вискочив з комори
(С. Чорнобривець)
;
Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця
(М. Стельмах)
;
Мов обпарена, вона схопилась на ноги і .. кинулась бігти додому
(Ю. Збанацький)
;
Я сьогодні бігла на роботу, немов ошпарена
(В. Дрозд)
;
На мить Сергій зупинився, мов опарений. Не тікає ж він од нього? Якось дивно-таки поводився Левонтій
(І. Білик)
.