СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОШИ́МОК
, мка, ч., діал.
Шматок чогось їстівного (хліба, сала і т. ін.)
.
В картузі, що носив він його вдвоє стуленим під пахвою, уже було сім копійок грошима, кусків зо чотири сахару й ошимок булки
(С. Васильченко)
;
– Оце твій, Іване, куток, а це – мій; оце твоя хлібина, а оце моя; оце твій ошимок сала, а оце мій!
(І. Сенченко)
;
Залишилася родина без ошимка хліба
(з мемуарної літ.)
.