СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОШЕЛЕ́ШЕННЯ
, я, с., розм.
Стан за знач. ошеле́шити 1
.
Серед притишення – вражені широкі очі, шелест здивування, ошелешення, цікавості, страху
(В. Винниченко)
;
Він з веселим ошелешенням витяг до нього
[до столу]
шию
(Ю. Шовкопляс)
;
Сусід, який підправляв свій паркан, застиг у непорушному ошелешенні
(Ю. Винничук)
;
Жінка зачерпнула з каструлі, вилила у таріль черпак гарячого запашного супу. Ілія ковтнув слину не голоду – ошелешення
(Люко Дашвар)
.